Податковий контроль суб’єктів господарювання: підстави та наслідки недопуску до податкової перевірки

0

Після закінчення дії мораторію на перевірки контроль бізнесу відновився з новою силою. Практика показує, що саме органи ДФС активно сприяють формуванню державного бюджету, безпосередньо за рахунок штрафів, що стягується з суб’єктів господарювання за різні порушення податкового законодавства.

 

Стаття 75 Податкового кодексу України виділяє наступні види перевірок: камеральні, документальні (планові й позапланові, виїзні та не виїзні), фактичні.

 

Підстави проведення тих чи інших перевірок також передбачені НК України. При цьому, якщо про документальну перевірку суб’єкта господарювання попереджають заздалегідь (графік планових перевірок розміщений на офіційному сайті ДФС), то фактична-проводиться без попередження. На частоту проведення таких контрольних заходів впливає ступінь ризику платника податків (критерії віднесення до певної групи ризику можна знайти в Наказі Міністерства фінансів України від 02.06.2015 р № 524).

 

Суди на боці бізнесу

Судова практика у таких справах досить різноманітна. Так, нерідко судові інстанції стають на сторону суб’єктів господарювання… Наприклад, у справі № 810/2099/18 Окружний адміністративний суд Києва задовольнив позов заявника та визнав незаконним коригування вже затвердженого графіка перевірок шляхом внесення в нього нових платників податків. Таке рішення було мотивоване тим, що коригувати в поточному році вже сформований графік потрібно згідно з Порядком № 524, в якому не передбачена можливість включення нових платників податків. З цього випливає, що змінювати таким чином вже затверджений графік неправомірно з боку органів фінансового контролю. Подібну позицію висловили й Миколаївський та Донецький адміністративний окружні суди у справі № 1440/2301/18 та № 0540/8468/18 відповідно, що, безсумнівно, свідчить про позитивні зміни у порівнянні з більш ранньої судовою практикою з даного питання.

 

Разом з тим, в своїй постанові від 24.12.2010 р. Верховний Суд України вказав, що, якщо особа вважає, що порядок або підстави призначення перевірки порушено, воно має право захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб до проведення подібних заходів. Якщо ж такий допуск все-таки мав місце, то в подальшому предметом розгляду в суді може бути тільки суть виявлених правопорушень.

 

Про це свідчать й постанови Верховного суду від 18.12.2018 у справі № 826/3014/16 і від 13.03.2018 р. № 804/1113/16, в яких чітко сформульована позиція, що платник податків має право захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб для проведення податкової перевірки. При цьому позовні вимоги платників податків, спрямовані на оскарження дій або бездіяльності контролюючих органів, можуть бути задоволені тільки в тому випадку, якщо до моменту прийняття рішення по справі не було допуску посадових осіб до проведення оспорюваної перевірки.

 

У той же час, практика ВС свідчить про те, що має право на існування й наступна правова позиція: наказ про проведення податкової перевірки може бути оскаржений незалежно від того, чи відбулася така перевірка. Так, у своїй постанові від 21.03.2018 р. у справі № 812/602/17 колегія суддів визначила, що право на судовий захист, пов’язане з протиправністю самого оскаржуваного рішення про проведення перевірки, існує незважаючи на той факт, чи проводилися контрольні заходи і чи були допущені посадові особи до такого проведення.

 

Таким чином, допустивши проведення на своєму підприємстві перевірки, особи не позбавляються права оскаржити повідомлення-рішення через його невідповідність вимогам закону або компетенції контролюючого органу.

 

Аналіз на підставі

Крім того, постановою ВС від 02.03.2018 р. № 820/2762/17 встановлено, що в кожному конкретному випадку необхідно ретельно аналізувати підстави для проведення перевірки. У даній справі розглядалося питання подачі контролюючим органом запиту на отримання податкової інформації. Вищий судовий орган зазначив, що, якщо такий запит складено з порушенням вимог, передбачених податковим законодавством, платник податків звільняється давати відповідь на такий запит. Подібне рішення мотивовано тим, що зміст запиту нормативно визначено і розширеному тлумаченню не підлягає.

Склалася і велика практика Верховного суду у справах про визнання наказу на проведення податкової перевірки недійсним. Наприклад, в рамках справи 826/14478/17 від 11.09.2018 р. Вища судова інстанція розглядала питання про належне оформлення наказу на проведення перевірки. Судді прийшли до висновку, що якщо наказ або виписка з нього, не містять обов’язкових елементів, наприклад, періоду проведення перевірки, такий наказ буде визнаний нікчемним та підлягає скасуванню.

 

Так, виходячи з наведених судом висновків в цій справі, обов’язково належне оформлення копії наказу, а також наявність в ньому вичерпного переліку відомостей, зазначених у п. 81.1 Податкового кодексу України, у т.ч. й періоду діяльності особи, який підлягає перевірці. Беручи до уваги обставини справи суд встановив, що в даному випадку ні в самому наказі, ні в виписці з нього подібної інформації не було, а це стало підставою для висновку про невідповідність документа вимогам податкового законодавства. При цьому ВС зазначив, що положення Інструкції з діловодства або будь-яких інших нормативів не можуть скасовувати вимоги Податкового кодексу. Зокрема, це стосується й змісту і форми наказу про проведення податкової перевірки (наявність в ньому підпису уповноваженої особи та печатки контролюючого органу).

 

Вирішальний дефект

Слід зазначити, що судом, в даному випадку, були відхилені доводи відповідача, щодо того, що окремі дефекти наказу не можуть мати вирішального значення за умови допуску суб’єктом господарювання посадових осіб до проведення перевірки. Видання наказу – це спосіб реалізації управлінських функцій, а порушення його форми та змісту спростовує будь-які доводи про правомірність документа.

 

Таким чином, при виявленні певних порушень в діях представників контролюючих органів, є сенс вказувати на даний факт в суді. В результаті, це дозволить встановити протиправність вимог посадових осіб, і дасть підставу для скасування зазначених документів.

 

Автор

Олександр ГЛАДІЙ

Директор ЮА «Абсолют»

Залишити коментар

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.