Об’єднуємо зусилля для спільного просування важливих економічних реформ!

0

12 квітня 2019 р. в Укрінформ відбулася прес-конференція “Український бізнес об’єднує зусилля для спільного просування важливих економічних реформ”.

Українська Рада бізнесу, Фонд підтримки економічної безпеки України та Платформа взаємодії бізнесу Бізнес100 підписали Меморандум про взаємодію і співпрацю із впровадження рівних правил ведення бізнесу в Україні.

 

 


Також представники бізнесу, усвідомлюючи спільну відповідальність за збереження та сталий розвиток економіки України, вирішили в цей складний час звернутись до громадян України, кандидатів у Президенти України, іноземних партнерів та всіх політичних сил із закликом – одразу після виборів розглянути на засіданні РНБО і підтримати написаний провідними інститутами України проект «Доктрини економічної безпеки України», яка описує ключові загрози економіці України та шляхи їх подолання.

 

Володимир Полевий, директор «Фонду підтримки економічної безпеки України», розповів, що проект «Доктрини економічної безпеки» розроблений провідними незалежними експертними інститутами України, він у вільному доступі та доступний до обговорення.

 

 

 

 

Віталій Антонов, голова Наглядової ради «Галнафтопродукт», голова Наглядової ради «Фонду підтримки економічної безпеки України» відмітив, що ця доктрина має бути в кожній державі, яка себе поважає: «Провідні держави світу мають такі доктрини економічної безпеки. Настав час створити таку доктрину в Україні. Імплементація буде ще довгий час проходити. Дякую підприємцям, які долучились до фінансування підготовки доктрини. Це громадська ініціатива, не політична».

 

 

 

Власник групи компаній KTD Group, член «Фонду підтримки економічної безпеки України» Олександр Громико заявив, що наша спільна справа – створення рівних умов гри: «Нас всіх об’єднує бажання жити в одній країні. Важливо зараз прийняти доктрину економічної безпеки, а головне – імплементація всіх положень доктрини».

 

 

 

Грігол Катамадзе, президент «Асоціації платників податків України», член наглядової ради Української Ради Бізнесу: «Я дуже гордий, що живу в Україні. Ми вже сьогодні живемо в новій країні. Майже три роки тому почув від Володимира Чепового девіз «Білі починають та виграють». Бізнес почав об’єднуватися навколо цінності «розвиток країни»!»

 

Співзасновник платформи Бізнес100 Володимир Чеповий відмітив, що «це є перша спроба бізнесу публічно домовитись про правила ведення бізнесу в країні. Маємо надію, що у нас все вийде!»

В’ячеслав Лисенко, власник ТОВ «Укр-Китай Коммунікейшин», член «Фонду підтримки економічної безпеки України» звернув увагу, що ця ініціатива вийшла від представників великого бізнесу, у яких все добре, але є розуміння – якщо не зробимо це зараз, то втратимо країну.

Надія Бедричук, виконавчий директор «Української асоціації прямого продажу», член наглядової ради Української Ради Бізнесу: «Малому бізнесу важко домовитися і об’єднатися. Але немає країни, де б малий бізнес почував себе погано, а середній і великий в цей же час – добре. Малий бізнес почувається добре, коли економіка розвивається. Нам треба об’єднуватись, у нас один ворог – чиновники, які думають лише про свої інтереси». Надія звернула увагу, що потрібен діалог між малим та середнім бізнесом; необхідно робити все для того, щоб підприємці вважали «нормальним» платити податки; щоб у нас була спільна місія – створення в країні середнього класу та збагачення всіх українців.

 

Президент «Української федерації індустрії безпеки», член наглядової ради Української Ради Бізнесу Анатолій Долинний: «Сьогоднішні процеси – ознаки сталого процесу розвитку. Бізнес включився в процес, відчув свою суб’єктність. Сьогодні ми говоримо про якість публічної політики».

 

Заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради, член наглядової ради Української Ради Бізнесу Михайло Соколов відмітив, що «детінізація не повинна завісити від системи оподаткування, «внутрішніх офшорів». Якщо ми хочемо знижувати податки, а ми хочемо цього, то платити їх повинні всі. Ті, хто складе ядро наступного парламенту та стане президентом, повинні йти на діалог. Будь-які папірці, які підписуються лише для PR, не виконуються. Наше завдання – змусити політичний клас думати про економіку».

 

 

 

Юрій Бондарєв, Голова Спілки «Національна організація роздрібної торгівлі», член Координаційної Ради Нацплатформи МСБ та Української Ради Бізнесу заявив про занепокоєність ситуацією в країні та підтримав «Доктрину економічної безпеки» від імені малого бізнесу: «Особливо хочу відмітити важливість пункту Меморандуму про створення позитивного образу підприємця. Не малий бізнес винен в тому, що відбувається зараз в країні, коли спрощену систему оподаткування використовують середній та великий бізнеси!»

 

Наприкінці заходу представники бізнесу підписали «Відкрите звернення об’єднаного українського бізнесу»:

Ми, представники Фонду підтримки економічної безпеки України, платформи взаємодії бізнесу Бізнес100, до складу яких входять провідні українські підприємства та члени Української Ради Бізнесу, до складу якої входять 73 бізнес асоціації, членами яких є 27 тис. підприємств, із сумарним річним оборотом близько 650 млрд грн, в яких працевлаштовано 1,2 млн співробітників, усвідомлюючи спільну відповідальність за збереження та сталий розвиток економіки України, вирішили в цей складний час звернутись до громадян України, кандидатів у Президенти України, іноземних партнерів та всіх політичних сил.

Перед Україною на цей час стоять значні внутрішні та зовнішні виклики, що загрожують національним економічним інтересам.

Ми звертаємось до кандидатів у президенти із закликом – одразу після виборів розглянути на засіданні РНБО і підтримати написаний провідними інститутами України проект «Доктрини економічної безпеки», яка описує ключові загрози економіці України та шляхи їх подолання.

Закликаємо всі політичні сили, Кабінет міністрів, Верховну Раду України – підтримати пропозиції, сформовані за висновками проекту Доктрини, якнайшвидше погодити та реалізувати спільні завдання та прийняти необхідні закони та підзаконні акти для нівілювання ключових загроз економіці України, головними з яких ми бачимо наступні:

Фінансові, зокрема втеча капіталів за кордон і масове використання офшорних юрисдикцій та податкових гаваней для уникнення від оподаткування всередині країни, критично високий рівень перерозподілу ВВП через зведений бюджет України та соціальні фонди, залежність банківського сектору від політики державних банків тощо

Макроекономічні, зокрема низькі темпи економічного зростання, застрягання у сировинно-промисловій пастці, світова економічна криза, що наближається, монополізація ключових секторів національної економіки, значний рівень тінізації економіки, значний обсяг контрабанди тощо

Інституційні, зокрема неформальні інститути, відносини, та структури, що суперечать формальним та викривлюють їх; невиконувані норми законів, зрощування монополізації окремих секторів економіки з державною владою, недостатня захищеність права власності через недосконалість системи правосуддя, недосконалість системи реєстрації прав на нерухоме майно, обмежені можливості оскарження недійсних правочинів тощо

Енергетичні, зокрема критична залежність від імпорту енергоресурсів, ризики нанесення шкоди українській економіці окремими гравцями сектору, ризик несанкціонованої зупинки підприємств енергетичного сектора тощо

Зовнішньоекономічні, зокрема відсутність чіткої системи взаємодії державних органів з питань забезпечення зовнішньоторговельної безпеки, нерозвиненість зовнішньоторговельної інфраструктури, втягування України у торгівельні війни та зростання протекціонізму у світі, санкційний вплив на економіку України з боку країни-агресора тощо

Серед ключових напрямків реалізації державної політики в сфері економічної безпеки на нашу думку мають бути:

– Формування позитивного сприйняття громадянами України підприємництва, конкуренції, приватної власності, громадянської активності тощо

– Підвищення прозорості, спрощення процедур та їх автоматизації, утворення інституційних стримувань та противаг, дерегуляції та звуження державного втручання до мінімально необхідних меж, приватизації державних підприємств

– Інституційна реформа перевіряючих та контролюючих органів, зокрема ДФС та митниці: запровадження персональної відповідальності, ризик-орієнтованого підходу до перевірок, проведення відкритих конкурсів на керівні посади, встановлення контурентних заробітних плат співробітникам тощо

– Ліквідація всіх економічних підрозділів правохоронних органів, ліквідація Податкової міліції та створення єдиного аналітичного органі із розслідування економічних злочинів

– Ухвалення нового Митного та Податкового кодексу Розвитку які будуть передбачати норми по деофшоризація економіки, заміна податку на прибуток податком на виведений капітал з потужними компенсаторами з ліквідації контрабандних схем через прозорий електронний контроль, модифікації податку на землю, удосконалення спрощеної системи оподаткування, скорочення кількості різних пільг тощо

– Детінізація економіки, зокрема ринку оренди землі та сільгосппродукції. Запровадження єдиного податкового електронного документа задля контролю ланцюжка постачання ризикових категорій товарів та стимулювання покупця отримувати фіскальний чек при їх покупці (кешбек, лотерея). Відкриття персоніфікованої інформації з митних баз.

– Публична інвентаризація та аудит видатків та витрат бюджету з метою скорочення видатків загальнодержавного бюджету до цільового показника у 35% від ВВП.

– Демонополізація ринків тепло- та енергопостачання, забезпечення рівності доступу учасників суміжних ринків до товарів та послуг природних монополій, реалізація заходів з енергоефективності та енергозбереження

Відповідальний бізнес прагне побудувати в Україні легальне бізнес-середовище, з єдиними правилами, які зрозумілі усім учасникам економічних відносин.

Ці та багато інших завдань, які випливають із перелічених вище загроз, мають призвести до сталого розвитку країни, прискорення побудови суспільства «з відкритим доступом», збільшення темпів зростання ВВП та зниження рівня тіньової економіки України до рівня розвинених європейських країн.

Закликаємо кандидатів у Президенти України, іноземних партнерів та представників всіх політичних сил до відкритого діалогу із відповідальним українським бізнесом та експертним середовищем.

Залишити коментар

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.