Запорізький бізнесмен посадив найбільший кизиловий сад в Європі

2

Business-people-supporting-plant_xlНайбільший кизиловий сад у світі знаходиться в Запорізькій області. Подібних садів немає ні в Криму, ні на Кавказі, де традиційно вирощували цю рослину.
Як, незважаючи на кризу, український підприємець зміг знайти і зайняти нову нішу – виробництво органічного кизилу і вітамінної продукції з нього, пише журнал “Твій Номер” №05 / 2015, який мобільний оператор “Київстар” випускає для малого та середнього бізнесу.

 

 

Забута культура

“У мене був старий сад в Запорізькій області – черешня, вишня, слива, і прибутку з нього не було: діти рвали ягоди, розлучалися шкідники та хвороби. Став думати, що робити з садом, як його розвивати і вирощувати”, – розповідає бізнесмен із Запоріжжя Сергій Ольшанський. На півдні України хороший чорнозем і клімат, багато господарств вирощують черешні, яблука, вишні, особливо в сусідньому Мелітопольському районі, тому підприємець шукав щось інше, більш рентабельне. Дізнався з Інтернету, що ніхто в Україні не вирощує таку цінну культуру, як кизил, в промислових масштабах, є лише окремі приватні сади. Прочитав про користь ягоди. Дізнався, що кизил – чемпіон за вмістом аскорбінової кислоти: в 100 р ягід міститься до 200 мг вітаміну С – більше, ніж у смородині і лимоні. Ягоди містять багато вітаміну А, Р, мікроелементів калію, магнію, амінокислот, органічних кислот, фітонцидів. Вживання кизилу підвищує захисні сили організму, благотворно впливає на шлунково-кишковий тракт, нормалізує кров’яний тиск, рівень цукру в крові. І що найголовніше для господаря, кизил – єдина в Україні плодова культура, яка не піддається шкідникам і хворобам, а отже, не вимагає витрат на хімічну обробку.

 

 

Єдиний на той час в Україні невеликий промисловий сад кизилу ріс у Криму. Дикорослі зарості кизилу на півострові були вже вирубані браконьєрами, які полювали на цінний тверду деревину.

 

Сергій Миколайович зацікавився, чи можливо вирощувати кизил в Запорізькій області, де все-таки клімат холодніше, ніж у Криму чи на Кавказі, і дізнався, що створені хороші садові сорти кизилу, які ростуть в умовах степової і навіть центральної України. Садовий кизил відрізняється від дикорослого тим, що він має більш великі ягоди, співвідношення кісточки до м’якоті всього 10-11%. Має високу врожайність ягід, засухо- і морозостійкість.

 

 

Ольшанський – не новачок в агропромисловій сфері, його виробничо-комерційна фірма “Ольф” з 90-х років займалася виробництвом і торгівлею борошном, хлібобулочними виробами, в 2010-му перейшла повністю на вирощування зернових і олійних культур. Знайшовши нову перспективну нішу, бізнесмен відразу, не зволікаючи, почав діяти.

 

 

З нуля до швейцарської якості

“У кримському саду росте близько 7,5 тис. Дерев кизилу. У селі Нове Токмацького району Запорізької області я посадив відразу 10,5 тис. Дерев на 14 гектарах. Це найбільший кизиловий сад в Україні, Європі і, швидше за все, в світі “, – розповідає Сергій Миколайович.

 

 

Кизиловий сад заклали восени 2013 року: посадили 3,5 тис. Дерев дворічних і 8 тис. Однорічних саджанців. Початкові інвестиції у створення кизилового саду склали близько 2 млн грн. Земля вже була, старий сад викорчували, купили сортові саджанці. З вибором сортів, консультаціями з агротехніки і догляду допомагає Світлана Клименко – доктор біологічних наук, співробітник Національного ботанічного саду НАНУ імені М. Гришка, яка вивела 14 зимостійких великоплідних сортів кизилу: “Лук’янівський”, “Елегантний”, “Семен”, “Євгенія” , “Олена”, “Світлячок”, “Володимирський” та інші, з середньою масою плодів 4-6 м і середнім урожаєм з дерева від 40 до 70 кг.

 

 

Зробили водойму для поливу, щоб вода відстоювалася і нагрівалася, а не прямувала прямо зі свердловини. Провели крапельне зрошення, причому систему зрошення купували українського виробництва донецького заводу “Факел”. У мелітопольської фірми замовляли гравійно-піщаний фільтр для системи фільтрації ставка.

 

 

Для догляду за садом досить мати одного кваліфікованого агронома: для санітарної обрізки, видалення зайвих і засохлих гілок. Спеціального формування крони кизилу не потрібно.

 

 

У 2014 році отримали перший сигнальний урожай, зварили пробну партію варення, сиропу і компоту. “Купили котел для варіння варення у мелітопольських виробників, які, до речі, виготовляють котли для харчової промисловості на експорт. Може, не такі хороші, як німецькі, але відмінної якості”, – говорить Ольшанський.

 

 

Підприємець встиг пройти сертифікацію свого кизилового саду в фірмі Organic Standard Ltd, яка сертифікує органічну продукцію для ринку Європейського Союзу та Швейцарії. І зараз займається сертифікацією врожаю 2015 року, якого очікують близько 5 тонн.

 

 

Дорогий джем

“В Україні конкуренції серед виробників кизилу ні, ми першими виходимо на ринок з промисловими об’ємами продукції, до того ж сертифіковані як органічна продукція. І від того, як будемо вести себе на ринку, від якості та розумності цін залежить успішність справи”, – вважає Ольшанський. Кримський кизиловий сад не буде конкурентом в Україні та ЄС, оскільки підпадає під санкції і не може постачати продукцію на материк. Кизилом займаються і поляки, причому купують саджанці в Україні.

 

 

Зараз бізнесмен в очікуванні першого великого врожаю організує виробництво переробки кизилу: планує виробляти варення, компот, джем, сік, сироп. Знайшли партнера, у якого є виробничий цех і який готовий ввести в асортимент підприємства продукцію з кизилу.

 

 

На початковому етапі, поки сад не плодоносить на повну потужність і обсяги виробництва невеликі, продаватимуть продукцію з кизилу на внутрішньому ринку. “У нас багато хто розуміє, що таке органічне землеробство, але споживачі не знають складності вирощування, догляду, і чому органічна продукція дорожче, – відзначає він. – Тому орієнтуємося на європейський ринок, враховуючи, що там знаходиться платоспроможний покупець якісної органічної продукції, а кизил – продукт недешевий “. Так, в Україні 360 м грузинського варення з кизилу продається за 93 грн, 0,5 л. кизилового сиропу – 101 грн, 250 м кизилового повидла – 41 грн.

 

Сьогодні Ольшанський тільки розробляє власну торгову марку для продукції, рекламою поки не займалися, але інтерес у торговців і покупців вже є. “Ми не хочемо працювати через дистриб’юторів, хочемо торгувати самі. У роздробі у нас невеликий обсяг продукції при асортименті 5-10 видів. Пізніше, при зростанні обсягів виробництва, плануємо працювати з торговими мережами”, – ділиться планами він.

 

 

Крім ягід, кизил дає додаткову продукцію: кизилові кісточки використовуються при виробництві косметичних засобів, ще з них роблять сурогат кави. Дуже цінується для виробництва меблів, предметів інтер’єру деревина кизилу, з візерунком і твердістю схожа на кістку. Але поки це виробництво в майбутньому.

 

 

Місцеві складності

З початкових труднощів Сергій Миколайович виділяє проблеми бюрократичного характеру: з оформленням землі, проведенням електроенергії (цілих 11,5 місяців отримували дозвіл на проведення мережі 15 кВт, щоб організувати крапельне зрошення).
Важко знаходити відповідальних працівників на селі, хоча гроші для села пропонуються непогані: прополка коштує 20 грн за рядок – легко заробити за день 200 грн.

 

 

По периметру саду необхідна охорона, щоб злодії не викопали дерева. Потрібна і охорона саджанців від гризунів: виявилося, в районі дуже багато зайців, які травмують саджанці, тому довелося заводити собак.

 

 

“На стадії виготовлення продукції потрібні будуть хороші фахівці-технологи, і такі люди є, але ми їх ще не запрошували, оскільки урожай буде в серпні-вересні”, – розповідає Сергій Миколайович.

 

 

Найбільша проблема цього бізнесу, як і багатьох інших в Україні, – непередбачуваність економіки: поки підприємець не може точно прорахувати собівартість продукції, дуже багато буде залежати від цін на цукор (для виробництва варення, джему цукру потрібно стільки ж, скільки і кизилу, один до одного), від цін на електроенергію, газ. Тому про прибуток, яку отримає не раніше осені, говорити рано. За попередніми підрахунками, вкладені в створення кизилового саду кошти окупляться на п’ятому році, коли рослини виростуть і увійдуть в повне плодоношення. А поки що Ольшанський налаштований оптимістично і планує придбати поруч землю, щоб розширити сад.

 

 

Кизиловий сад – це сімейний бізнес, який добре передавати у спадок: плодоношення кизилових садів триває до 100 років.

 

Вільні для бізнесу нішеві ягідні культури:

Обліпиха
Брусниця
Актинідія
Китайський лимонник
Ірга
Законодавство

 

 

Міністерство аграрної політики та продовольства працює над адаптацією українського законодавства до європейського та введенням західного досвіду підтримки дрібних фермерських господарств. Про це розповів заступник міністра аграрної політики і продовольства Володимир Лапа. Він заявив, що законопроект №1599 передбачає створення сімейних фермерських господарств. Практика розвитку саме такого сегмента довела ефективність в Польщі та інших країнах Східної Європи. “Логіка полягає в тому, щоб за допомогою багаторічних програм підтримки перетворити дрібне виробництво в сімейні ферми європейського рівня”, – сказав заступник міністра.

 

Джерело: delo.ua

2 коментарі

  1. Доброго дня!Христос Воскрес!Скожіть будь ласка з ким можна проконсультуватись на темат Кизла їстівного.Цікавить кіпівля,розсадка та постачання його в Польщу…Якщо можна контактний телефон…

Залишити коментар

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.