Якщо приходить перевірка: який період назад можуть перевіряти?

0

Preventing-Invoice-Fraudкоментар до листа ДФСУ від 05.05.2017 р. № 11356/7/99-99-14-03-03-17, далі – лист № 11356)

Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21.12.2016 р. № 1797-VIII вніс одну дуже цікаву і непомітну корективу. Стосується вона перевірок і за змістом така: фіскали при проведенні перевірок тепер обмежені періодом перевірок – 1095 дні після закінчення граничного строку подання податкової декларації[1]. У коментованому листі № 11356 фіскальне відомство пояснило своє ставлення до цих змін.

У чому зміст зміни?

Отож ідеться про корективи, внесені до ст. 102 ПКУ. Згідно з оновленням контролюючий орган має право провести перевірку платника не пізніше за закінчення 1095-го дня від дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом. Якщо податкова декларація була подана пізніше, то даний строк починає рахуватися за днем її фактичного надання.

Колись такого типу обмеження діяли при самостійному визначенні суми грошових зобов’язань контролюючими органами. Із 01.01.2017 р. строки давності поширюються і на період, який може бути охоплений перевіркою. У листі № 11356 ДФСУ пояснює, що перевірку повинні призначати з урахуванням зазначених строків, що, у свою чергу, має бути відображено в тексті наказу про проведення такої перевірки.

В листі вони також уточнюють, що у разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов’язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Зміни насправді дуже приємні. Адже фактично означають, що податківці при виході на перевірку не можуть перевіряти періоди, які передують 1095/2555-денному строку. Цим скористається чимало платників податків, які завдяки своєму розміру по декілька років не потрапляють в поле зору своїх фіскальних органів.

Але нагадуємо, що є винятки – перевірки дотримання законодавства з питань сплати ЄСВ. Згідно з ч. 16 ст. 25 Закону про ЄСВ строк давності щодо нарахування, застосування і стягнення сум недоїмки, штрафів і нарахування пені не застосовується. В листі № 11356 також згадуються ще два винятки для дотримання строків давності, визначених п. 102.1 ПКУ:

  • коли наявні обставини, передбачені п. 102.2 ПКУ, у т.ч. якщо платником не подано податкову декларацію за період, протягом якого виникло податкове зобов’язання;
  • коли перевірки проводяться згідно з судовими рішеннями суду (слідчого судді) про призначення перевірки, винесені ними за кримінальними справами (за період, зазначений у рішенні). У цьому випадку під час проведення контрольно-перевірочної роботи слід користуватись листом ДФС від 17.02.2017 № 3999/7/99-99-14-05-02-17.

 

Аналізована зміна цікава в контексті минулої практики, яка стосувалася зниження первинних документів, щодо яких минули строки зберігання. Раніше податківці вимагали, щоб первинка зберігалася за всі періоди, які не були покриті перевіркою. Подібні вимоги також були в нормативних документах, які регулюють архівну справу та вимоги до здачі первинки в архіви. Через зміни, які ми аналізуємо, сподіваємося практика зміниться, адже є документи, чи немає, податківці не можуть перевіряти минулі періоди глибше 1095 днів назад.

[1] 2555 дні – при проведенні перевірки контрольованої операції відповідно до ст. 39 ПКУ.

 

Сергій Строїч, податковий консультант «TCG CONSULTING»

Інформація підготовлена за підтримки Кричун П.М.
та консалтингової компанії TCG CONSULTING
(власники видання  «Справжня Бухгалтерська Газета»
та сайту buhgazeta.com.ua)

Залишити коментар

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.