English version
of SME platform

Володимир Дубровський: міфи податку на виведений капітал

1

dubrovskiyВолодимир Дубровський, експерт Реанімаційного пакету реформ, розповів чи дійсно реформа корпоративного податку загрожує фіскальній стабільності України та суперечить директивам ЄС?

Однією з найважливіших складових антикорупційної податкової реформи в Україні є реформа корпоративного податку: заміна корупційно-вразливого податку на прибуток підприємств на податок на виведений капітал (ПнВК), яким обкладатимуться тільки ті гроші, які власники виводять з бізнесу через дивіденди або в інші «хитрі» способи, через які сьогодні вдається взагалі уникнути оподаткування, залишивши прибуток в офшорах.

 

У такий спосіб радикально спрощується нарахування податку та контроль за його сплатою: немає більше потреби перевіряти витрати підприємств, бухгалтерський облік стає повністю незалежним (податковий скасовується як такий), а об’єктом оподаткування стають не примарні нараховані суми, які можна оскаржувати як завгодно, а безпосередньо документально підтверджені операції. Замість масових перевірок бухгалтерського обліку пересічних підприємств, податкові органи отримають можливість зосередитися на контролі великомасштабних зовнішньоекономічних операцій, через які з України щорічно виводиться близько 10% ВВП.

Бізнес, непричетний до таких операцій, радо вітає звільнення інвестицій від оподаткування – адже, окрім звільнення від обтяжливих перевірок і корупційного тиску, він отримує можливість швидше зростати навіть в умовах браку доступу до фінансування. Але той факт, що сплата податку відкладається до моменту виплати дивідендів на користь власників, має свій зворотній бік: як свідчить досвід Естонії, першої країни, яка запровадила подібний податок (зараз до неї приєдналася Грузія, а Латвія ухвалила відповідну реформу), у перші рік-два надходження до державного бюджету різко, майже вдвічі падають, адже звужується податкова база.

Виходячи з цього, противники реформи (як і слід було б очікувати – люди, пов’язані або з ДФС, або з тими компаніями, які активно уникають оподаткування через «офшорні» схеми, чи з тими, хто їх обслуговує) здійняли галас щодо того, буцімто перехід до ПнВК зруйнує фіскальний баланс, відповідно, така вистраждана макроекономічна стабільність опиниться під загрозою. Цей аргумент добре почули в МВФ та в уряді, оскільки, дійсно, ризикувати новою хвилею дестабілізації навіть заради важливої реформи було б безвідповідально. Але чи дійсно все так погано з фіскальним ефектом від заміни податку на прибуток на ПнВК? Ретельні розрахунки свідчать, що бюджет, можливо, втратить у перші рік-два, але не критично.

По-перше не факт, що в Україні станеться так само, як в Естонії, адже вона ніколи не страждала на «офшорні» зловживання такого масштабу. Якщо Україні вдасться стягнути ПнВК бодай з частини тих потоків, які наразі йдуть до офшорів, то можна отримати непоганий компенсатор. Крім того, треба враховувати, що гроші, які залишаться у підприємств, будуть реінвестовані або спрямовані на споживання, а це супроводжується виплатою інших податків – ПДВ, ЄСВ, ПДФО та ін., отже загальний спад бюджетних надходжень буде меншим. Нарешті, можна розраховувати на певну детінізацію, оскільки зменшується як база, так і ставка податку (при виплаті дивідендів у законний спосіб вона становитиме 15% замість нинішніх 18%, натомість з «хитрих» способів сплачуватиметься 20%). Усе це робить «діру в бюджеті» набагато меншою, ніж можна було собі уявити.

Зважаючи на відносно невелику фіскальну роль нинішнього податку на прибуток (надходження становлять близько 2.5% від ВВП), це означає, що жодної катастрофи для державних фінансів очікувати не варто: за попередніми підрахунками, бюджет-2018 втратить не більше 30 млрд грн (це без урахування перекриття найбільшого каналу виводу прибутків – трансфертного ціноутворення, ТЦО), що лежить в межах похибки бюджетного планування в Україні, і, скоріше за все, буде перекрите збільшенням інших надходжень. В крайньому випадку, це менше, ніж 1 млрд євро, який не так вже важко позичити (нагадаю, уряд щойно успішно розмістив євробонди на 3 млрд) заради важливої реформи, здатної відчутно прискорити економічне зростання – і це, як свідчать розрахунки, швидко закриє «діру», а далі сприятиме зростанню бюджетних надходжень.

В процесі підготовки законопроекту декілька груп експертів робили власні розрахунки фіскального ефекту. Свої результати представили, окрім МінФіну та МЕРТ, Український інститут майбутнього (УІМ),  Інститут соціально-економічної трансформації (ІСЕТ), Німецька консультативна група (НКГ). Всі вони базуються переважно на прогнозах МінФіну, хоча НКГ та МЕРТ  використовували також власні прогностичні моделі, УІМ та ІСЕТ використали результати МЕРТ. Логіка усіх цих розрахунків приблизно наступна.

МінФін планує надходження від податку на прибуток підприємств у розмірі 80,1 млрд грн, додатково НКГ порахувала можливі надходження від податку на репатріацію прибутків (який скасовується) у розмірі 3.6 млрд. грн. та ПДФО на дивіденди (який може бути і залишений в кінцевому підсумку) – 0.4 млрд грн, тож йдеться про близько 84 млрд грн запланованих  надходжень.

При цьому, усі групи зійшлися на тому, що прямі надходження від ПнВК, а також податку на прибуток з банківської діяльності (який залишається) складуть близько 40 млрд грн, тобто, майже як в Естонії. Але далі починаються відмінності. НКГ не врахувала непрямих ефектів від реформи – дуже шкода, бо ця група єдина з усіх має на озброєнні математичну модель, яка найбільше підходить для таких розрахунків (хоча її треба було б адаптувати для такого випадку – очевидно, з цим виникли труднощі). МЕРТ використав свою модель, та дійшов висновку, що до прямих надходжень треба додати ще близько 5 млрд. грн., отриманих за рахунок детінізації (останню вважали аналогічною до детінізації завдяки зменшенню ЄСВ).

НКГ також оцінила можливий ефект від детінізації у 3.5 млрд грн, але враховувалося тільки зниження ставки при виплаті дивідендів. ІСЕТ врахував також зростання дивідендів від державних компаній, а саме НАК «Нафтогаз», яке відбулося у 2017 році та має збільшуватися у 2018 році, і з якого мало би бути сплачено додатково до прогнозів 4 млрд грн. Також, за оцінками МЕРТ, приблизно 1/6 від заощаджених підприємствами сум будуть сплачені у вигляді інших податків, що становитиме (за підрахунком ІСЕТ) 5.6 млрд грн. Після деяких дрібніших коригувань у підсумку маємо 53 млрд грн. УІМ робив розрахунки дещо в інший спосіб, і вийшов на суму 57 млрд грн, щоправда, сподівання на вихід із тіні ця група закладала дещо оптимістичніші (в одному зі сценаріїв).

Таким чином, можна стверджувати (в межах похибки прогнозу та розбіжностей між групами), що сумарні втрати бюджету від запровадження реформи корпоративного податку у 2018 році мають бути не більшими за 30 млрд грн – а можуть стати набагато меншими, якщо запрацює дієвий контроль ТЦО. Втім, це вже залежить від успіхів у реформуванні ДФС, і розраховувати на значний ефект у перший рік навряд чи варто – а сума «на кону» дійсно чимала, як для пересічної людини. Водночас, треба врахувати, що прогноз бюджетних надходжень в Україні має тенденцію недооцінювати фактичні надходження. В середньому за 2002-2016 роки перевищення склало 0.79% від ВВП в цілому, і 1.67%, якщо не брати кризові роки. Враховуючи, що номінальний ВВП на 2018 рік урядом прогнозується в розмірі 3 247,7 млрд грн, ймовірна недооцінка, розрахована у такий спосіб, складає 25.7 млрд.грн., що майже співпадає з розміром можливих фіскальних втрат від реформи, розрахованих вище.

Зокрема, ці додаткові надходження можуть виникнути внаслідок:

– перерахування 50% чистого прибутку НАК «Нафтогаз» в розмірі 25 млрд грн

– впорядкування обліку земель, що має  додатково принести (щонайменше) 5 млрд грн у вигляді надходжень від земельного податку – таке впорядкування є необхідною складовою запровадження повноцінного ринку землі

– перенесення на 2018 рiк частини перевищення бюджетних надходжень 2017 року

– закриття схем з розкрадання ПДВ за допомогою ризик–орієнтованого блокування податкових накладних – близько 10-12 млрд грн

– спецконфіскації, яку не закладали до бюджету, але з високою ймовірністю вдасться отримати

– продовження реформи корпоративного управління держпідприємствами, збільшення прозорості їхньої роботи (на сьогоднішній день тільки 53 з більш, ніж 3 тис. державних підприємств оприлюднили свої витрати відповідно до закону).

Також зростання пенсій та зарплат, а, головне, реформа ТКЕ, мають зменшити потребу у субсидіях на оплату житлово-комунальних послуг (у бюджеті закладено збільшення витрат за цією статтею). Чималий ефект має дати подальше запровадження системи ProZorro.

Отже, ризиків макроекономічної дестабілізації ПнВК не несе. НКГ застерігає від можливого збільшення ухилень від оподаткування через реформу, але ця теза не підтверджена нічим, окрім загального ризику будь-яких змін. В даному випадку йдеться про запровадження скоріше більш жорстких регуляцій в частині особливо ризикованих операцій, водночас не прибираються жодні з існуючих на сьогодні запобіжників для зловживань, отже такі ризики є мінімальними. Також, питання можливих схем ухилення від сплати ПнВК дуже ретельно і відкрито обговорювалися на засіданнях робочої групи МінФіну, за участі як прихильників, так і противників реформи – мабуть жодна податкова інновація в Україні не проходила такого жорсткого обговорення.

Проте, щойно противники реформи зненацька «витягли з рукава» ще один аргумент: буцімто, ПнВК суперечить директивам ЄС та плану BEPS, до якого Україна приєдналася. Чи так це – розтлумачує юрист Олександр Шемяткін, експерт компанії КМР.

«Законодавство ЄС, зокрема базовий договір про функціонування, чітко визначає сферу прямих податків (ПДФО та корпоративний податок) як предмет відповідальності держав-членів ЄС. Таким чином, податок на прибуток повністю знаходиться в компетенції національних урядів і не підлягає регулюванню органами ЄС. Гармонізації на рівні ЄС підпадають лише непрямі податки (акцизи та НДС). Щодо прямих податків ЄС немає спільної політики. Є лише координація на рівні необов’язкового кодексу поведінки. Тому не правильно говорити, про порівняння з Acquis ЄС. Саме цим можна пояснити те, що від законодавства ЄС противники реформи відразу переходять до ОЕСР і приводять абсолютно безпідставні та непідтверджені доказами тези. Ці тези з самого початку маніпулятивні, наприклад, фінансовий результат = операційний прибуток в термінології англійської.

Україна – четверта(!) країна-учасник Плану BEPS, яка збирається впровадити ПнВК. Крім того, Естонія, Литва і Грузія, де вже введено ПнВК, також є активними учасниками Плану і їм не висунуто жодних претензій щодо порушень його положень. В чому розбіжності з ОЕСР? Всі методи однакові й на звіт в розрізі країн не впливають. Різниця лише в тому, що ми не обкладаємо прибуток до того, як вона розподіляється на власників. І все. Податок математично може бути представлений як стандартний податок на прибуток з вирахуванням на інвестиції та використання прибутку для фінансування поточної господарської діяльності.»

Таким чином, немає підстав протиставляти ПнВК євроінтеграції та BEPS. Не кажучи вже про те, що Україна поки не є членом ЄС, отже цілком може дозволити собі корисні за наших умов інновації, як це, до речі, робили багато країн-кандидатів у 90-ті роки.

Запровадження ПнВК має стати тим кроком, який остаточно поховає азарівщину, відкривши шлях до ґрунтовної антикорупційної реформи ДФС. Він також може надати нашій економіці потужний поштовх для зростання. Сподіваємося на перемогу!

[Голосів: 2    Середня оцінка: 5/5]

Comments:

1 коментар до “Володимир Дубровський: міфи податку на виведений капітал”

  1. У всіх випадках шлях вирішення питання виключно політичний. Будь-яка група фахівців, яка представляє інтереси того чи іншого прошарку влади, суспільства, капіталу, складатиме власні моделі та наполягатиме на своїх припущеннях. Якщо ми йдемо шляхом зруйнування олігархічно-монополізованої економіки, метою якої є подальший вивід неоподаткованого капіталу за кордон за рахунок подальшого зубожіння громадян, ПнВК може закласти підгрунття для виникнення інших соціально-економічних відносин у суспільстві, ніж тих, що склалися на цей час.

Напишіть відгук

Щоб відправити коментар, маєте увійти на сайт.