English version
of SME platform

Трудова міграція – феномен Польщі

0

21314400_1923045004686987_5617675289505559860_nВідповідно до законодавства Євросоюзу, особи, які прибувають з менш розвинених країн-членів ЄС для працевлаштування до більш заможних країн Західної Європи, сплачують податки у своїй країні. Тобто розмір податків і соціальних внесків цих громадян є значно нижчий, ніж в країні, де вони працюють. Це приваблює роботодавців наймати іноземних працівників.

Зловживання цією нормою європейці називають «соціальним демпінгом» і намагаються її змінити. Однак такі країни як Польща виступають проти, наражаючись на невдоволення інших країн-членів ЄС.

На сьогодні Польща вважається найбільшим постачальником до західноєвропейських країн таких трудових мігрантів. За інформацією Посольства України в РП зараз їх налічується 300-400 тис.

Однак, незважаючи на це, в Польщі спостерігається зниження рівня безробіття (7,1% у червні 2017р. проти 8,3% у грудні 2016р.) і економіка країни стрімко розвивається. К наслідок ВВП Республіки Польща (РП) демонструє стійку тенденцію до зростання (на 2,8% у 2016р. і на 3,9% у ІІ кв. 2017р).

Не дивно, що на ринку праці Польщі відмічається брак кваліфікованих кадрів і це пов’язано не тільки з демографічною кризою і трудовою міграцією польських громадян.

Залучення прямих іноземних інвестицій, лібералізація умов ведення бізнесу – сприяли відкриттю резидентами і не резидентами нових підприємств, що також призвело до додаткових потреб у найманих працівниках. Так, лише у 2016р. було зареєстровано 256 нових проектів, які фінансуються за рахунок прямих іноземних інвестицій на загальну суму понад 11,3 млрд. дол., що забезпечить створення 22 тис. нових робочих місць.

Соціальна політика польського уряду через впровадження низки реформ і соціальних програм дещо посилила дефіцит робочої сили в польській економіці. Відбулось зниження пенсійного віку до 60 років для жінок і 65 – для чоловіків. А реалізація програми стимулювання народжуваності «Родина 500+», дозволила жінкам відмовитись від роботи на користь сім’ї, отримуючи щомісячно за народження кожної дитини 500 злотих (138 дол). Ці заходи, з одного боку, сприяли вивільненню робочих місць, а з іншого – поширення цих програм на категорію іноземних громадян, сприяло посиленню трудової міграції з недостатньо економічно розвинених країн до РП.

Відчуваючи брак працівників високо- та середньо-кваліфікованих професій, уряд країни і польські працедавці вживають класичні стимулюючі інструменти для утримання персоналу та залучення нових кадрів. З цією метою з 2017р. було збільшено мінімальну заробітну плату на 8,1% (2000 злотих, або 555 дол.) для працівників, що уклали з роботодавцем трудовий договір. Для працюючих на умовах цивільно-правового договору або підряду з 20017р. встановлена мінімальна ставка заробітної плати за годину роботи -13 злотих (3,61дол), яка є однаковою в робочі і вихідні дні.

При чому, якщо раніше молоді спеціалісти могли розраховувати лише на 80% від мінімальної ставки, то, починаючи з 2017р., таке обмеження скасовано.

Державна інспекція праці Польщі ретельно контролює дотримання трудового законодавства і в разі встановлення фактів порушення прав працівника нараховує штрафи в розмірі 1-30 тис. злотих (277- 8333дол).

Середня заробітна плата в Польщі у 2016р. становила 4218,92 злотих (1082дол.), а у ІІ кв.2017 – 4353,55 злотих (1209 дол.). Найвищий рівень заробітку зафіксовано у фінансово-банківській сфері, будівництві, машинобудуванні та переробній промисловості.

Для підтримки динаміки економічного зростання польський уряд активно співпрацює з роботодавцями в напрямку залучення трудового ресурсу з інших країн. Наприклад, серед країн ЄС і Шенгенської зони лише Польща і Угорщина законодавчо закріпили норму, що дозволяє негромадянам Євросоюзу в рамках безвізового перетину кордону мати право на короткотермінову роботу за наявності довідки про намір працевлаштування (до 90 днів протягом 180 днів). Крім того, 22 червня Сейм РП проголосував зміни до закону про працевлаштування щодо спрощення процедур працевлаштування для громадян країн, що не членами ЄС.

Усі ці заходи заохочують трудову міграцію до РП. Зокрема, лише у першому півріччі 2017 року польські роботодавці оформили 948 тис. заяв про намір працевлаштування іноземних громадян. За цей час кількість запитів з України збільшилась удвічі. Усього у 2016 році 1,2млн. українців отримали дозвіл на працю (задоволено 83% запитів проти 60% у 2014р.).

Трудова міграція з України до Польщі носить короткостроковий (в середньому до 5 місяців) і циклічний характер.

Сьогодні в Польщі на заробітках перебуває близько 1млн. українських трудових мігрантів, включаючи нелегально працюючих. Переважно це чоловіки (60%), середній вік яких 40-45 років, з них 38% мають вищу освіту.

В галузевому розрізі 50% працюючих в Польщі українців зайняті в аграрному секторі (середня заробітна плата 4052 злотих або 1126 дол.), 30% – в ремонтно-будівельній сфері (4141 злотих), 20% – в готельному бізнесі та сфері харчування (4082 злотих), решта – в сфері садівництво, транспорт, домашні послуги).

Ситуація є маловтішною для України, оскільки в умовах загострення внутрішньої економічної кризи в нашій країні, Польща робить все нові кроки для залучення висококваліфікованих кадрів. Наприклад, сьогодні, коли в нас в рамках реформування охорони здоров’я багато медпрацівників знаходяться у невизначеному стані, в Польщі скасовано додаткову атестацію для наших медпрацівників – українських лікарів і медсестер.

Польські економісти прогнозують, що у зв’язку з безвізовим режимом між Україною і ЄС кількість виїжджаючих до РП українців значно збільшиться. Вони також висловлюють застереження, що масова трудова міграція може сприяти структурній стагнації економіки Польщі через збереження неефективних підприємств, які функціонують завдяки дешевій робочій силі.

Автор статті: Лідія Поплавська 

[Голосів: 1    Середня оцінка: 5/5]

Comments:

Напишіть відгук

Щоб відправити коментар, маєте увійти на сайт.