English version
of SME platform

Топ-5 хибних стереотипів про відповідальність за несплату податків

0

dsc_0041

Керуючий партнер АБ “Радзієвський та Партнери” Юрій Радзієвський на порталі delo.ua розвіяв стереотипи для більшості підприємців, що сплачують податки.

 

Багато підприємців мають свій особистий досвід суперечок з податковими органами і безпосередньо ставали учасниками відповідних розглядів. Однак серед них сформувалося безліч стереотипів, які не завжди відповідають дійсності.

 

В останні роки в нашій країні суперечки представників бізнесу з державою щодо податків є масовим явищем, і пояснюється це двома основними причинами. З одного боку, чимала частина підприємців зберігає непохитну впевненість у тому, що податки платять лише боягузи або дурні, і мінімізують свої податкові зобов’язання усіма доступними способами. З іншого боку, податкові органи все частіше роблять спірні з точки зору законодавства інструменти для здійснення всіляких донарахувань, навіть по відношенню до тих підприємців, які чесно виконують всі свої зобов’язання перед державою.

 

Нерідко донарахування податкових зобов’язань (у тому числі і необгрунтоване) стає причиною відкриття кримінальних справ по ст. 212 КК України (ухилення від сплати податків, зборів).

 

Стереотип № 1. До кримінальної відповідальності по ст. 212 КК України можуть бути притягнуті виключно директор і головний бухгалтер підприємства.

 

Можливість залучення до відповідальності за ст. 212 КК України законодавець пов’язує не із заняттям певної посади на підприємстві, а лише з виконанням функції, пов’язаної з розрахунком, сплатою і подачею звітності по податках. Так, в постанові Пленуму Верховного Суду України “Про деякі питання застосування законодавства про відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів”, вказується:

 

Суб’єктами злочину, який кваліфікується як “ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів”, зокрема, можуть бути особи, на яких покладено обов’язки з ведення бухгалтерського обліку, подання податкових декларацій, бухгалтерських звітів, балансів, розрахунків та інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою обов’язкових платежів до бюджетів і державних цільових фондів (керівники, особи, які виконують їх обов’язки, інші посадові особи, яким в установленому законом порядку надано право підпису фінансових документів).

 

Ще з радянських часів всі звикли до того, що документи на підприємстві підписуються саме директором і бухгалтером. Але, якщо на підприємстві право підписання договорів було делеговано фінансовому директору, і останній підписав ряд фіктивних “безтоварних” операцій, метою яких було зменшення бази оподаткування податком на прибуток, то в даному випадку суб’єктом кримінального злочину по ст. 212 КК України буде саме фінансовий директор.

 

Дії керівників і власників підприємств, які віддали підлеглим вказівки підписати або подати до податкових органів недостовірні (фальсифіковані) звіти, не платити податки або оплатити їх не в повному обсязі, кваліфікуються судами за ст. 212 КК України, як дії співучасників цього злочину. Тобто фінансовий директор, який дає вказівку головному бухгалтеру навмисно спотворювати податкову звітність з метою мінімізації податкових зобов’язань, також може бути притягнутий до відповідальності за ухилення.

 

Участь головного бухгалтера в ухиленні від оподаткування, як правило, завжди знаходиться “на поверхні” і цей факт не складно довести. А ось зв’язок з ухиленням від оподаткування директора або інших осіб, що виконують роль “сірих кардиналів”, підлягає доведенню, і, як показує практика, у слідчих не завжди виходить справитися з цим завданням.

 

Стереотип № 2. Виявлення невиконаних податкових зобов’язань на суму понад 800 тис. гривень є єдиною необхідною умовою для притягнення до кримінальної відповідальності за ухилення від оподаткування.

Поряд з фактичним ненадходженням до бюджету грошових коштів в певному розмірі, обов’язковою умовою для притягнення до кримінальної відповідальності за ухилення від оподаткування є прямий умисел винної особи. Тобто службова особа, здійснюючи дії, спрямовані на ухилення від оподаткування, повинна була усвідомлювати суспільну небезпеку своїх дій і передбачити їх результат – недоотримання бюджетом відповідних сум податків.

 

Намір легко доводиться, наприклад, у справах про укладення фіктивних “безтоварних” операцій. Коли службові особи підприємства з метою зменшення бази оподаткування податком на прибуток та штучного створення права на податковий кредит по ПДВ свідомо укладають безтоварні угоди, їх умисел очевидний, необхідно лише належним чином довести факт “безтоварності” відповідних угод.

 

Якщо ж бухгалтер зробив помилку і внаслідок цього до бюджету не надійшли кошти в особливо великому розмірі, притягнути до відповідальності за ухилення від оподаткування буде дуже важко. В такому випадку бухгалтер може бути притягнутий до відповідальності за статтею 367 КК України – службова недбалість.

 

Стереотип № 3. Оскарження податкового рішення – повідомлення в адміністративному / судовому порядку виключає можливість відкриття кримінальної справи за ухилення від оподаткування.

 

Частина 4 ст. 212 КК України передбачає можливість звільнення від кримінальної відповідальності для осіб, які залучаються за цією статтею вперше, за умови оплати суми нарахованих зобов’язань. Відкриття кримінальної справи дає податківцям дуже потужний важіль впливу на платників податків – для закриття кримінальної справи багато підприємців добровільно погоджуються оплатити нараховану податківцями суму, навіть якщо її обгрунтованість викликає певні сумніви.

 

Статистика говорить про те, що податківці активно використовують дану “опцію” для створення додаткового тиску на платників податків при узгодженні податкових зобов’язань. Так, в 2014 році до суду з обвинувальним актом дійшло тільки 49 з відкритих 1902 кримінальних проваджень за ст.ст. 212, 212 (1) КК України. У 2015 – 55 з 1748. Тобто переважна більшість кримінальних справ відкривалася без достатнього обґрунтування.

 

У липні 2016 року в ЗМІ була широко розрекламована ініціатива Міністерства Фінансів України, згідно з якою, нібито, відкриття кримінальних справ по ст. 212 КК стало можливим тільки після закінчення всіх адміністративних і судових процедур щодо податкової вимоги. Дійсно, 18.07.2016 року, наказом ДФС, були внесені відповідні зміни в “Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків”.

 

Дискусія між слідчими органами і правозахисниками щодо правомірності ініціювання досудового розслідування по ст. 212 КК України за умови неузгодженості суми податкового зобов’язання йшла в Україні до 2013 року, поки в новій редакції не була викладена ст. 56.22 Податкового кодексу.

 

Нова редакція зазначеної норми зробила правомірним ведення досудового розслідування щодо ухилення від оподаткування за умови судового / адміністративного оскарження відповідного рішення про нарахування податкових зобов’язань.

 

Незважаючи на масивну PR-кампанію щодо зміни порядку відкриття кримінальних справ щодо ухилення від оподаткування, реальні зміни були внесені лише в методичні рекомендації ДФС, які регламентують порядок взаємовідносин органів ДФС при проведенні перевірок.

Норми чинного Податкового кодексу України як і раніше мотивують податківців відкривати кримінальні справи щодо ухилення від оподаткування в процесі узгодження податкових зобов’язань, при цьому прямо передбачаючи таку можливість.

 

Стереотип № 4. До кримінальної відповідальності за вчинення ухилення від оподаткування можна залучити протягом 1095 днів з моменту вчинення відповідних дій

Як показує практика, підприємці часто ототожнюють два різних поняття: “термін давності для визначення податковим органом суми грошового зобов’язання” і “термін давності притягнення до кримінальної відповідальності”.

 

Згідно п. 102.1 ПК України, контролюючий орган має право самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем ​​граничного строку подання податкової декларації. Важливо відзначити, що в цій нормі йдеться виключно про визначення суми податкового зобов’язання та відповідних штрафних санкцій за його невиконання.

 

Порядок звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних злочинів у зв’язку з закінченням строків давності регламентується ст. 49 КК України – в залежності від ступеня тяжкості вчиненого злочину такий термін давності становить від двох до п’ятнадцяти років. Оскільки ступінь тяжкості кримінального злочину встановлюється, виходячи з передбаченого законом покарання, в залежності від кваліфікації дій щодо ухилення від оподаткування по конкретній частині ст. 212 КК України, строк давності притягнення до відповідальності може становити від двох до десяти років.

 

Більш того, в разі засудження посадової особи платника за ухилення від оподаткування, термін давності для самостійного визначення податковим органом суми податкового зобов’язання відповідно до п. 102.1 ПК України може бути відновлений.

 

Стереотип № 5. Звільнення з посади службової особи платника податків виключає можливість притягнення його до кримінальної відповідальності в майбутньому

 

При звільненні головний бухгалтер, підписує зі своїм наступником акт прийому – передачі справ і документів, наївно вважаючи, що разом зі справами і документами передається і відповідальність, і факт підписання такого документа позбавляє його від виникнення всіляких претензій з боку слідчих у майбутньому.

 

Незалежно від того, хто займає посаду в даний момент, кожна посадова особа (звичайно, з урахуванням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності) несе відповідальність за свою діяльність на відповідній посаді за відповідний період.

 

Сподіваюся, що цей матеріал допоможе виправити неправильні уявлення про кримінальну відповідальність за ухилення від оподаткування та вбереже підприємців від здійснення помилок в цій сфері в майбутньому.

[Голосів: 4    Середня оцінка: 4/5]

Comments:

Напишіть відгук

Щоб відправити коментар, маєте увійти на сайт.