English version
of SME platform

Регіональний розвиток, як альтернатива «буксуючим реформам»

1

21246149_691801657692897_1562106030_oОбговорюючи кризу, реформи, перспективи розвитку, ми традиційно апелюємо до політиків. Звичка делегувати відповідальність має глибоке коріння в Україні і тягнеться ще з часів СРСР, коли від громадянина мало що залежало.

Проте часи міняються, та й у світовій практиці  більшість позитивних трансформацій спочатку відбувалися на горизонтальному, регіональному рівні.  Через самоорганізацію активних громадян, генерування ними стратегій  і реалізацію проектів регіонального розвитку. І лише потім влада вимушено трансформувалася під нові реалії. Чи можливі такі процеси в Україні? Ви здивуєтеся, але вони вже успішно відбуваються.

Один з прикладів – Хмельниччина. Про те, як в області був закладений фундамент для регіонального розвитку і яких успіхів вже досягнуто – дізнавалася Катерина Гладкевич під час інтерв`ю з керівником Агенції сталого розвитку “АСТАР”, радником голови Хмельницької обласної ради з питань стратегічного розвитку, випускником CEASC Олегом Демчуком.

Розкажіть, будь ласка, про створення Агенції сталого розвитку

У 2015 році ми спробували створити Агенцію регіонального розвитку, тоді якраз з’явився відповідний законопроект. У ньому йшлося про те, що на регіональному рівні можуть виникати інституції зі статусом установи, заснованої на принципах державно-приватного партнерства. У квітні 2016 року з’явилося типове положення, на основі якого можна було це здійснити, і ми почали процес реєстрації. Співзасновниками виступили Облдержадміністрація, Обласна рада, Хмельницька торгово – промислова палата, Хмельницький університет управління і права, Хмельницький національний університет, Асоціація об’єднаних територіальних громад, Благодійний фонд “Зміцнення громад”. Але не так сталося, як гадалося…

У нас не було часу чекати,  допоки владнаються усі протиріччя, кулуарні домовленості, тому ми через півроку зареєстрували Агенцію сталого розвитку “АСТАР”. Взяли за основу Цілі сталого розвитку і розпочали роботу. Пішли на ризик і винайняли в центрі міста триповерхове приміщення, запланувавши створення тренінгових залів, кімнат, де будемо працювати з фокус-групами.  Агенція об’єднала десяток людей на першому етапі, зараз їх вже біля тридцяти, а якщо з Економічною радою та депутатською групою, то до півсотні осіб. У нас немає такого поняття, як «членство», тому про стійку форму говорити ще не можемо. До нас приходять люди з проектами чи ідеями. Хтось реалізує проект за кілька днів, хтось – впродовж кількох місяців. Ми працюємо з чотирма цільовими групами: бізнесом, місцевою владою, освітою і наукою та громадянським суспільством. Потенціальних замовників на наші послуги – один мільйон триста тисяч – усе населення Хмельницької області. Навіть більше, налагоджуємо роботу у форматі Подільського економічного району (Вінницька, Хмельницька та Тернопільська області).

 З чого ви розпочали свою роботу?

Принципи сталого розвитку для більшості людей були незрозумілими. Ми почали адаптовувати міжнародні норми і пояснювати їх пересічним жителям області. На прикладі проблем зі зміною клімату, викидами CO2, Паризького меморандуму довели просту річ: загальні проблеми вирішуються на локальному рівні. Особливо сьогодні, коли світ глобальної економіки та технологічного вибуху вимагає дивитися на регіональну політику з урахуванням усіх можливостей та загроз. Донести це було непросто, адже люди звикли мислити вузько, а цивілізаційні виклики здаються їм дуже далекими. Проте світ змінюється шаленими темпами і потрібно розуміти, куди рухатися далі.

Ми організовуємо для наших учасників міжнародні стажування, під час яких вони переймають кращий міжнародний досвід. Наприклад, по програмі Open world декілька людей їздили до Каліфорнії, щоб запозичити досвід створення тепличних господарств та формування ринку альтернативних джерел енергії, створення енергокооперативів.

Після повернення вони почали втілювати аналогічні проекти в Україні. Основний акцент – на сонячну енергетику.

Зрозуміло, що енергія буває не тільки сонячна. Один з членів Економічної ради має два цукрових заводи. Після переробки цукру у нього залишається велика кількість відходів, яку доцільно використовувати у біогазових установках на власні потреби і на продаж за “зеленим тарифом”. Ми працюємо над цим питанням. Окремо вивчаємо технології спалювання соломи, це також перспективна тема.

Наша Агенція підписала з Національною агенцією з питань енергоефективності  договір про те, що ми представляємо їхні інтереси в регіоні. В рамках цієї угоди ми вже підготували кілька проектів із підприємцями, які нас підтримують. Це – корисна співпраця, оскільки однією з форм утримання агенції є Економічна рада. Нас підтримують 12 власників великих підприємств, які виділяють на “АСТАР” певну суму коштів щомісяця, отже в нас є обігові кошти для стартапу.

Чи створюєте ви кластери?

Так. Ми провели моніторинг і визначили, що Хмельниччина має найкращі шанси у розвитку трьох кластерів. Це – сільське господарство, швейна та туристична галузі. Щодо аграрного напрямку, то нам пішла назустріч  Обласна рада, оскільки агровиробники вперше за довгий час стали бюджетоутворюючою сферою. Раніше, для прикладу, найбільше податків платила Нетішинська АЕС, зараз ситуація змінилася. Тому ми вирішили спрямувати зусилля на виробництво органічної продукції і зараз моніторимо 19 сільськогосподарських підприємств.

Створення туристичного кластеру базується певною мірою і на моєму досвіді. У Кам’янці-Подільському ми залучили до 300 млн. доларів інвестицій для розвитку готелів, ресторанів, кав’ярень, іншої інфраструктури. Якщо у 1998 році в нас не було жодного нормального готелю та закладу громадського харчування, то зараз – 28 готелів, понад 100 ресторанів, кав’ярень, піцерій, боулінгів… На користь нашої моделі свідчить статистика. Раніше щороку ми мали 30 тис. туристів, а зараз – 300 тис. Тепер мультиплікуємо цю модель на цілий регіон.

Найбільший інвестиційний проект у цьому напрямку реалізують інвестори з Ізраїлю. До Сатанова залучаються інвестиції з метою створення бальнеологічного курорту, це буде щось на зразок Трускавця. Будується десяток санаторіїв у межах парку Подільські Товтри.

 Які проблеми допомагає вирішити Агенція?

Дуже важлива проблема пов’язана з людськими ресурсами і зайнятістю. Ви розумієте, що із введенням безвізового режиму і можливостями працевлаштування за кордоном кількість якісно підготовлених фахівців на нашому ринку праці буде стрімко зменшуватися. Наприклад, в одній з потужних торгівельних мереж України за минулий рік плинність кадрів сягнула 30%. Вони прийняли рішення підняти людям зарплату у кілька разів. Раніше ця сума становила чотири тисячі, тепер – сягає десяти.  Проблему вдалося вирішити, але в найближчі роки вона буде типовою для багатьох організацій.

Але проблема кадрів не лише в наявності людей, а і в наявності у них компетенцій. Тому на нашій базі ми організовуємо навчання і підвищення кваліфікації.

Інший виклик – здоров’я населення, це проблема будь–якого регіону. Спільно із військовим шпиталем імені Пирогова позаминулого року обстежили 25 тисяч людей у сільській місцевості. Це було найбільше комплексне обстеження по одній технології на території Східної Європи. Виявили масу захворювань: це і передінфарктні стани, і захворювання серцево-судинної системи, і хронічні захворювання. В Україні медична реформа гальмується, але вже зараз треба починати щось робити із ситуацією. Ми прийшли до висновку, що аніж утримувати фельдшерсько-акушерські пункти, краще вкладати гроші у пересувні діагностичні центри. ФАП – це пристойні щомісячні видатки, фахівці у них працюють не дуже кваліфіковані. А пересувний центр – потужне обладнання «на колесах», із ним працюють професіонали, які швидше розберуться у проблемі, до того ж через інтернет вас можуть проконсультувати найкращі фахівці не тільки України, але й світу. Дуже цікавим форматом є «електронна медицина», до якої ми теж ідемо. «Фундація медичних ініціатив» – ще одна наша громадська організація, яка супроводжує ці проекти.

 Які перспективи подальшого розвитку регіону?

Для себе ми сформували візію розвитку територій, яку назвали «Хмельниччина – зелене серце України». Вона якраз містить ті напрямки, про які ішлося вище. Це і створення екосистем, і органічне сільське господарство, і лікувально-оздоровчі установи, і просування велосипедної інфраструктури.

Ми допомагаємо регіону просувати стратегічні плани, тому що розуміємо, куди рухається світ. Читаємо стратегічні документи усіх рівнів, на жаль, не всі вони відповідно складені. Сталий розвиток не є інтенсивним, він розтягнутий у часі, потребує системного бачення і збалансованості. Там задіяні дуже складні технології, у Європі до цього рівня «доросли» такі країни, як Швеція, Данія, Норвегія, Австрія, Німеччина.

Як ви працюєте з громадами?

Станом на сьогодні маємо з десяток угод про співпрацю: від міста Хмельницького до Маківської ОТГ. Ми пояснюємо громадам, як треба писати їхні стратегії, базуючись на «піраміді стратегій» – послідовному розумінні глобальних цілей, національних, регіональних, локальних, цілей окремих організацій. Все це має бути інтегроване.

Окрім цього, активно сприяємо процесам децентралізації. Троє моїх колег є консультантами від Асоціації міст України в рамках проекту ПУЛЬС для реалізації цієї мети. Станом на середину 2017 року утворено 26 ОТГ, до кінця року буде ще 7 ОТГ. Наші консультанти і на виїзді, і в офісі “АСТАР” проводять тренінги про те, як утримувати пасовища, організувати на них якісну сівозміну, як це збільшить виробництво молока. Тоді люди розуміють, що утримувати одну корову немає сенсу, а от п’ять корів дають їм дохід  понад 200 тис. гривень на рік. Щоправда, ще треба вирішити питання з доїльним апаратом і охолоджувачем, але це, як розумієте, хороша альтернатива тим низькооплачуваним роботам, які існують зараз в селах.

Інший приклад – бджільництво. Ми порахували, що рентабельність одного вулика за лінійкою з чотирнадцяти бджолопродуктів складає від 2 до 4 тисяч гривень. Якщо людина утримує 50 вуликів, вона також виходить на дохід 100 – 150 тис. гривень на рік.

Допомагаємо громадам складати їхні бюджети і правильно вкладати гроші.

Чи не могли б ви докладніше зупинитися на проектах, пов’язаних із пермакультурою?

Ми зосередилися на пермакультурі, тому що це дуже високий рівень сталого розвитку. В січні провели у Хмельницькому конференцію, куди запросили представників з усієї України, щоб запозичити кращий досвід. Зараз з двома громадами проводимо аналіз по кількох параметрах. Це аналіз грунтів, води, енергоспоживання. Для багатьох фермерів це перший досвід, виявилося, що люди ніколи не робили аналіз грунтів і води. Щодо енергоспоживання – існують три рівні. Ми споживаємо енергію: в домашніх умовах, на рівні комунального господарювання (школи, лікарні, бібліотеки) і на рівні бізнесу. До речі, від енергоспоживання бізнесу залежить те, чи може він бути конкурентним на європейському рівні. Тому ми допомагаємо писати проекти на “енергетичні ваучери”. Німеччина виділила для їх забезпечення 1 мільйон євро, організація може отримати від 20 до 50 тис., вкласти їх у технологію, щоб зменшити або викиди CO2, або зменшити споживання електроенергії, і тим самим підвищити рентабельність продукту.

Чи сприяєте ви розвитку підприємництва? Адже МСБ – основа здорової економіки

Ми виграли грант від ЄБРР на створення Центру Підтримки Бізнесу. Отже, будемо допомагати розвитку МСБ через різні форми роботи до 2020 року. Подібні центри створені у 15-ти регіонах України, але їхня перевага у тому, що вони можуть надавати консультації не лише місцевим підприємцям, але й людям з усієї Україні. Тому, якщо вам потрібна консультація, ви можете звертатися до одного з відділень мережі.

В рамках цього проекту запланована низка заходів. Наприклад, у вересні ми будемо проводити конференцію “Бджолярство як компонент сталого розвитку”, а в жовтні – семінар на тему тепличного бізнесу. Якщо когось цікавлять бджолярство або теплиці – запрошуємо взяти участь. Ми розробляємо сучасні тепличні комплекси, маємо свою тепличну школу. За гроші, які платять слухачі, також утримуємо нашу “АСТАР”. Для клієнтів розробляємо бізнес-план. Якщо ви хочете, щоб ваша теплиця була промисловою, вона потребує інвестицій порядку 100 тис. доларів. Це буде теплиця на тисячу квадратних метрів, ми повністю її супроводжуємо: від встановлення теплиці до реалізації вирощеного товару.

Ще один напрям – креативна економіка. Це економіка, побудована тими, хто використовує уяву, творчу енергію та знання для створення нових ідей та цінностей – синтезує творчість, підприємництво та технологічні інновації. Якщо ви зайдете до наших соціальних мереж, то побачите цей проект. Ми накрили ДАХ, для того, щоб творчі люди мале місце для зустрічей. Зараз там черга: хтось хоче дивитися кіно, хтось – вивчати польську мову, читати вірші, чи проводити дегустацію. Працюємо з IT – компаніями. Звісно, тягатися зі Львовом чи Києвом важкувато, але цей напрям теж розвивається через відповідні навчальні програми.

 Чи можна кілька слів про сприяння розвитку кооперативного руху?

Популяризація кооперативного руху на Хмельниччині має стати локомотивом розвитку сільських територій. По цьому напрямку ми співпрацюємо з Українським кооперативним альянсом. По різних програмах і проектах, причому не лише у нашому регіоні. Перший національний аграрний кооператив ми започаткували на Хмельниччині. Це – дуже цікавий напрям, цього року ми підписали контракти з ірландцями і німцями про мережі етнопродуктів. В його рамках допомагаємо нашим бізнесменам виходити на європейський ринок. Це особливо важливо для дрібних і середніх виробників, у великих гравців і без нас вистачає контрактів. На жовтень – листопад маємо сформувати першу партію товару. Наприклад, у Деражні в нас є завод пластівців, і ми можемо малими партіями вже виводити в Ірландію і Німеччину цю продукцію.

Надалі плануємо створити дистрибуцій ний центр «Український експортер в Європейському Союзі» і будемо допомагати українським виробникам виходити на європейський ринок. Одразу зауважу, щоб бути присутніми там, треба створити систему менеджменту якості, мати сертифікати, починаючи від упаковки, завершуючи технологічними лініями. Так що з одного боку – дуже класний ринок, а з іншого – для виходу на нього потрібно підготуватися. А ми зі свого боку допоможемо все це реалізувати під українським брендом.

Ми зупинилися на основних кроках, які вже зробила Хмельниччина в напрямку сталого розвитку. Як бачите, проводити конструктивні трансформації можливо навіть під час кризи. Сподіваємося, активні громадяни інших українських регіонів звернуть увагу на цей позитивний досвід, адже процвітання країни починається з малих, але системних кроків на місцях.  Регіони, які підуть цим шляхом, отримають усі шанси для стрімкого розвитку у майбутньому, наче магнітом, притягаючи таланти, інтелект, партнерів і інвесторів. Процвітаючу країну, у якій хочеться жити і працювати, ми побудуємо самі.

 

[Голосів: 84    Середня оцінка: 1.6/5]

Comments:

1 коментар до “Регіональний розвиток, як альтернатива «буксуючим реформам»”

Напишіть відгук

Щоб відправити коментар, маєте увійти на сайт.