English version
of SMB platform

Податковий едвайзер – “радник” чи “стукач”?

4

14494660_1417595718255342_1291497330368909283_nВ жовтні 2016 року свою роботу розпочала Комунікаційна платформа ІПР “Податкова дерегуляція та спрощення умов ведення бізнесу” для обговорення новацій, які найбжижчим часом мають бути запроваджені в податкову систему.

 

Найбільш дискусійною і гострою частиною Комунікаційної платформи стала презентація проекту Закону України “Щодо лібералізації системи адміністрування податків та спрощення умов ведення бізнесу”.

 

З моменту обговорення даний проект назбирав чимало «за» і «проти». Наразі його обговорення продовжується.

 

Метою законопроекту є переформатування підходів до організації державної податкової справи як сфери діяльності посадових осіб Державної фіскальної служби України через делегування державних функцій у приватний сектор. Це дозволить забезпечити функціонування існуючої системи адміністрування податків, зборів, платежів на якісно новій основі державно-публічного партнерства за рахунок створення на законодавчому рівні інституту податкового едвайзера.

 

За матеріалами, що опубліковані на сайті ІПР, йдеться про те, що інститут податкового едвайзера є корисним для окремо взятого платника податків. Це аргументується тим, що звернення платника податків до податкового едвайзера з метою отримання послуг є добровільним рішенням такого платника. Це право, а не обов’язок. В свою чергу податковий едвайзер, враховуючи рівень його особистої відповідальності та репутаційні ризики, є зацікавленим у наданні платнику податків своєчасних та якісних послуг у суворій відповідності із чинним законодавством.

Також користування послугами едвайзера передбачає для платника можливість виправити свої помилки без застосування штрафних санкцій з боку держави.

 

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

 

В цей час опоненти даного законопроекту сформували свою чітку позицію, яка висвітлює іншу сторону проекту.

 

Точку зору щодо даного законопроекту висловила аудитор Лариса Церетелі:

 

Податковий едвайзер позиціонується як фізична особа, що здійснює незалежну професійну діяльність. Фактично ж він не є незалежним.

 

До моменту створення Палати податкового едвайзера України (термін не визначено) кваліфікаційні іспити для призначення едвайзера, контроль за його діяльністю здійснюються відповідними комісіями органів ДФСУ за місцем податкової адреси особи, яка виявила бажання набути статус податкового едвайзера. Тобто, самі ж податківці й оберуть придатних для цієї контрольної роботи – і себе розвантажать, і колишніх колег працевлаштують. І головне – все за рахунок платників податків!

 

Для здійснення контрольних функцій едвайзеру надано право отримувати безоплатно довідки від державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій усіх форм власності та їх посадових осіб, у тому числі від органів, які забезпечують ведення відповідних державних реєстрів (кадастрів), нотаріусів, осіб що провадять незалежну професійну діяльність, інших суб’єктів господарювання, інформацію, документи (в тому числі в електронному вигляді). Це нонсенс!

 

Якщо діяльність незалежна, послуга повинна бути платною. На яких підставах вся інформація від державних органів надається безоплатно? Це порушення рівності умов серед інших видів незалежної професійної діяльності. Адвокати, нотаріуси, аудитори тощо отримують все на платній основі.

 

Не менш одіозні й обов’язки так званого “радника”.

 

1. У випадку встановлення фактів ухилення платником податків від оподаткування у значних, великих або особливо великих розмірах він повинен не тільки відмовити у наданні послуг з адміністрування, а й повідомити про факт ухилення ДФС. Але ж встановлення фактів ухилення є прерогативою суду!

 

2. Едвайзер має надавати органам державної влади та органам місцевого самоврядування на їх письмовий запит відкриту податкову інформацію в порядку, встановленому законом. По-перше, такий закон відсутній. По-друге, платник є власником інформації про себе, несе відповідальність за її достовірність і т.д.

 

3. Едвайзер повинен складати стосовно платників податків – фізичних осіб та посадових осіб платників податків – юридичних осіб проекти протоколів про адміністративні правопорушення та проекти постанов у справах про адміністративні правопорушення. Але ж це договірні відносини. Накладати штраф виключно функція контролюючих органів.

 

РОЗШИРЕНИЙ КОМЕНТАР Лариси Церетелі

 

 

До обговорення також долучилася юрист з податкових спорів Катерина Чучаліна: “Законопроект України “Щодо лібералізації системи адміністрування податків та спрощення умов ведення бізнесу (податкова дерегуляція)” у тому вигляді, в якому він є зараз, є закріпленням на державному рівні корупції та порушенням прав платників податків. Прямо кажучи, податковий едвайзер за запропонованим законопроектом фактично є ревізором фіскального органу, але ревізором, діяльність якого оплачена безпосередньо платником податків, що перевіряється”.

 

“У той час, як український бізнес переживає свої найважчі часи, держава ініціює введення, по суті, інституту «стукачів» – податкових Едвайзерів. Вводячи новий інститут, держава спочатку прописує вимоги до кандидатів таким чином, що на цю роботу потрапить велика частина люструваних податківців (п’ять років роботи в сфері адміністрування податків і зборів, з яких три роки – в структурі Центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику). Більш того, в законопроекті пропонується наділити Едвайзера правами, схожими з правами спецорганів. Чого тільки варте право Едвайзера отримувати інформацію про банківські рахунки громадян, порушуючи при цьому банківську таємницю, запрошувати платників податків для перевірки правильності нарахувань, проводити перевірки, перешкоджаючи веденню законної підприємницької діяльності, закріпленої ст. 42 Конституції України, отримувати доступ до закритих банками даних, реєстрів Центрального органу виконавчої влади, а на практиці, скоріше за все, використовувати ці дані на свій розсуд, а часто торгувати ними на сторону, чим часто грішать податківці”, – додає координатор Громадської ініціативи “Рух Бізнесу України” Андрій Гарнат.

 

Комунікаційна платформа ІПР переконує, що проект піде бізнесу тільки на користь. Ось декілька зазначених переваг:

 

можливість самостійно визначати період та час проведення фіскальної перевірки;
усунення фактору тиску з боку фіскальних органів;
посилення рівня представництва інтересів бізнесу у спілкуванні з податковими органами;
мінімізація витрат на оскарження результатів перевірок;
підвищення рівня взаємодії між державою та бізнесом.

 

А що з цього приводу думаєте ви?

Чи потрібні державі і бізнесу, зокрема, послуги податкового Едвайзера?

[Голосів: 6    Середня оцінка: 3/5]

Comments:

4 коментарі до “Податковий едвайзер – “радник” чи “стукач”?”

  1. Ст. 6 Господарського кодексу гарантує рівний захист державою усіх суб’єктів господарювання. Даний Законопроект спочатку говорить про те, що податковий едвайзер здійснює незалежну професійну діяльність, а потім в цій же 1 статті гарантує йому охорону особистих і майнових прав на рівні з працівниками державних контролюючих органів.
    Про яку незалежність йдеться, якщо відповідно до ст. 2 Законопроекту діяльність податкового едвайзера спрямовується та координується Центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику? Але при цьому держава відсторонюється від відповідальності за шкоду, заподіяну діями податкового едвайзера при здійсненні ним діяльності з адміністрування податків, зборів, платежів. Відповідно до ст. 3 Законопроекту основними завданнями податкового едвайзера підвищення ефективності адміністрування податків, зборів, платежів. Тобто податкові органи, на які покладено завдання здійснювати адміністрування податків, зборів та інших платежів, працюють не ефективно? Тоді навіщо їх залишати?
    Функції податкового едвайзера, передбачені ст. 4 Законопроекту практично повністю дублюють функції контролюючих органів, передбачені Податковим кодексом. Тільки тепер за це все суб’єкти господарювання повинні будуть ще й гроші платити.
    Дискримінацією по відношенню до інших фізичних осіб, що також здійснюють незалежну професійну діяльність (аудитори, адвокати, тощо), є норми Законопроекту стосовно:
    – прямого доступу податкового едвайзера до автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та банків даних, держателем (адміністратором) яких є Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику,
    – безоплатного отримання від банків та інших фінансових установ довідок та/або копій документів про наявність банківських рахунків.
    – безоплатного отримання інформації від державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності.
    Інші суб’єкти господарювання за отримання довідок сплачують власні кошти.
    Та взагалі, враховуючи, що суб’єкти господарювання повинні платити податковому едвайзеру за його послуги, не занадто багатими правами його наділили за кошти підприємців?
    Законопроект жодним чином не сприяє спрощенню умов ведення бізнесу,. У той же час спостерігається спроба працевлаштувати податківців, в тому числі люстрованих, за рахунок коштів платників податків.

  2. Что за глупости? Других проблем не хватает что ли? Если кто-то сомневается правильно у него там с налогами или не правильно, почему сразу в налоговую не обратиться…ну если уж сильно страшно, то к аудиторам сначала…все ровно если ошибка есть, штрафа не избежать.. Как-то эта идея ни на какое место не натягивается..

Напишіть відгук

Щоб відправити коментар, маєте увійти на сайт.