English version
of SME platform

Зоя Максимчук: “І знову бій, а де плідна співпраця?”

0

547043Зоя Максимчук, Голова профспілки підприємців і працівників торгівлі та послуг «Єдність» прокоментувала зареєстровані проекти щодо  «тіньової» економіки в Україні. Далі – пряма мова»

 

 

 

 

Розуміючи необхідність боротьби влади  з корупцією  та тіньовою економікою, народними депутатами   Демчак Р.Є., Фролов М.О., Юрик Т.З., Чекіта Г.Л., Шинькович А.В., Мельниченко В.В., Мельник С.І., Мельничук І.І., Спориш І.Д., Сугоняко О.Л., Лопушанський А.В., Сольвар Р.М., Гуляєв В.О., Шаповалов Ю.А.  до  ВР України подані та  зареєстровані  проект Закону України  № 6757 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо створення умов для детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» та проекту  Закону України № 6758 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо заходів з детінізації обігу товарів і послуг та уніфікації обліку доходів та витрат фізичними особами-підприємцями».

       Зважаючи, що оздоровлення економіки  пов’язане з ефективним подоланням тіньових фінансових потоків,  важливо відмітити  відсутність  системного, наукового  підходу до легалізації  тіньового сектору економіки держави, а відтак позитивних  результатів  від цих Проектів ЗУ.

       Розуміючи, що тіньовий сектор економіки  багатогранний, структурований, корумпований чиновниками всіх рівнів,  його об’єми   значно більші від легальної частки сплачених податків, наголошуємо що  вибіркові, містечкові заходи не ефективні, не принесуть очікуваних результатів, лише імітують  боротьбу з тіньовими потоками та корупцією і навіть шкідливі для легального сектору економіки.

       Запропоновані в Проектах заходи  «детінізації»  лише дадуть підстави стверджувати,   що держава робить певні зусилля подолати  нелегальну тіньову діяльність, проте фактично  очікуваного поштовху до розвитку та інвестицій не принесуть.   Вони пов’язані з певними обмеженнями, зменшеннями та/або збільшенням   розміру податків, їх ставок, обсягів доходів, тощо, не  ґрунтуються на глибинному аналізі, системному підході,  достовірних розрахунках та аргументах,  а значення вживаних термінів «тінь» та «детінізація» взагалі не визначені та не структуровані.

        Якщо визначити «тінь»,  як суму податків, які недоотримала держава до бюджетів всіх рівнів, то логічно вказати яких саме податків недоотримує бюджет, орієнтовний об’єм несплачених податків та визначити тип СГД,  що допускають зловживання,  виставити пріоритети для боротьби: від великих об’ємів  до малих.

        Варто зазначити, що подолати «тіньову» економіку без системного (наукового) підходу та добре продуманих заходів – практично не можливо.

        На примітивному рівні, в структурі   «Тінь»  чітко проглядаються  дів групи:

  1. Доходи від діяльності громадян (їх груп), які не зареєстровані в “Єдиному реєстрі платників податків юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців”;
  2. Доходи суб’єктів господарювання, які порушують чинний ПКУ і ЗУ.

       Спробуємо визначити об’єми “тіні” кожної  групи.

        Якщо всю “тінь” без поділу, визначити, як 100%. То перша  група  є більша за другу ( враховуючи, що ця діяльність взагалі не оподатковується) і складає трохи більше 60%, а на другу групу  припадає трохи менше 40%.

        До першої  групи  “тіні” треба віднести не отримані державою  податки від діяльності:  видобутку корисних копалин ( в т.ч. бурштину), контрабандистів (митниця), будівельників ( їх груп), заготівельників, юристів,  адвокатів, лікарів, вчителів,  бухгалтерів, перевізників та таксистів,  в гаражних кооперативах і підвалах (де шиють, ремонтують, колять горіхи, виробляють ), оренди житла,  авто мийок, газових  заправок, ресторанів та кафе, торгівельних точок та магазинів, перукарів, масажистів  – перелік дуже великий. Важко назвати сферу економіки в якій би не діяла перша група «тіні». Багато з них діють під «дахом»  чиновників всіх рівнів, тому  подолати вказану групу «тіні» без політичної волі і законодавчої підтримки неможливо, при цьому   ПК України суттєвих законодавчих змін не потребує.

       Практикою  доведено, що без наявності політичної волі у найвищих ешелонах  влади, боротися з першою  групою “тіні” на місцевому рівні  марно.  Створенні,  виконавчими органами самоврядування,   робочі групи з питань легалізації незаконної підприємницької  діяльності, за участі представників ГО та підприємців, провели безліч нарад з  контролюючими органами, але виявилось, що законодавчо, згадані органи уповноважені працювати, лише з платниками податків,  які зареєстровані в “Єдиному реєстрі платників податків юридичних та фізичних осіб – підприємців”.  Працювати з громадянами, що здійснюють господарську діяльність, але не являються платниками податків,  місцеві контролюючі органи самоврядування  – не  повноважені.

          Тому достатньо  законодавчо врегулювати повноваження Виконавчих органів районних, сільських, селищних рад та об’єднаних територіальних громад  по легалізації діяльності громадян (їх об’єднаня), яких не видно у правовому полі, які не зареєстровані суб’єктами господарювання та не внесені до «Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”.

          Для прикладу, скажу, що нашій міській раді так і не вдалось легалізувати  найменшу частинку  у великому потоці тіньового обігу – стихійну  вуличну  торгівлю. Як виявилось, це достатньо чисельна, добре організована частина громадян, які за право торгувати без  реєстрації у не дозволених місцях , перекривали рух міського транспорту, блокували роботу виконавчого комітету,  проводили організовані багатолюдні мітинги. В результаті, тепер по всіх вулицях у нашому місті організовано  «комунальні» ринки та тимчасово діючі  ярмарки з порушенням  відповідних санітарних норм, без води, каналізації, освітлення, вбиральні, тощо. Але, якщо глянути на суму податків, що надійшла від комунальних ринків до бюджету , то стає зовсім сумно.

        До другої  групи  “тіні” треба віднести отримані державою не в повному обсязі  податки від:

А)      діяльності великого бізнесу;

Б)      діяльності   МСБ;

В)     виплати заробітної плати в конвертах.

           Зважаючи, що частка тіньової  діяльності  МСБ  мізерна у порівнянні з вище згаданими схемами відмивання коштів великого бізнесу та нелегальної діяльності не зареєстрованих громадян, важливо визначити, який процес  «детінізації»  в державі ініціює  законотворець  через Проекти ЗУ     № 6757 та № 6758, ввівши РРО для МСБ, обмеживши використання ССО  та  ефективність цих  дій   для економіки держави?

          Відповідь на це запитання можна знайти в «Пояснювальній записці до Проекту..», де чітко  проглядається  не актуальність економічного підгрунття  (цитата) :     ” Поширеними є випадки, коли реальні великі компанії (не оформлені як такі юридично) використовують по 300 і навіть по 7000 фізичних осіб-підприємців – суб’єктів спрощеної системи оподаткування (а в окремих випадках їх кількість може становити до 18000)”.

          Не актуальність в тому, що від  діяльності такої компанії немає збитків для держави, бо до бюджету   щомісяця надходить сплачений авансом (не залежно від отриманого прибутку)  єдиний податок  у сумі  4 млн. 480 тис. грн. та ЄСВ  у сумі 4 млн.928 тис. грн. За рік компанія сплатить 53 млн. 760 тис. грн. єдиного податку і 59 млн. 136 тис. ЄСВ.    Якщо законотворець вважає, що така компанія мінімізує податок на прибуток (всі інші податки однакові для всіх СПД, окрім ПДВ), то на «загальній системі оподаткування»,  податок на прибуток не актуальний , бо його легко моделювати  затратами.  Який сенс компанії сплачувати такий великий податок авансом (53, 760 млн. грн. у рік єдиного податку), якщо податок на прибуток вона сплатить набагато менший ( який собі змоделює)?

        Проте, наведений приклад чітко підкреслює, що і великому бізнесу важко та обтяжливо працювати на «загальній системі оподаткування», яка обвішана суперечливими обмеженнями і постановами, як новорічна ялинка, діє  з часів НЕПУ та  потребує нагальних змін.  За ради правди, треба відмітити, що більшість підприємств, що використовують у своїй діяльності «загальну систему оподаткування» ведуть подвійну бухгалтерію, а деякі з них,  готові працювати через ССО та ФОП, платити до бюджету більше, аби  зменшити  корупційну  складову у спілкуванні з контролюючими інстанціями, такі компанії платять більше за спокій.

        Природно, що в МСБ виникає питання:  яку систему оподаткування  законотворець прагне нав’язати дрібному СГД? Адже «загальна система оподаткування» надзвичайно дорога в експлуатації, складна, має  численний перелік обмежень,  потребує великих працезатрат, потерпає від постійних змін  норм і положень, при цьому не відображає реальних результатів діяльності СПД , допускає моделювання і викривлення достовірної звітності.

         Малий та середній бізнес не проти чіткого обліку та РРО, він проти ускладнення його діяльності, проти підвищення корупційного ризику, тому наразі нагально спеціалістам ініціювати широке обговорення існуючих «моделей системи оподаткування» з використанням сучасних засобів обробки інформації, де буде один Закон для всіх, без податкових преференцій та ям. І тут не лишнє згадати про поданий до ВР України Проект Ліберального ПК, а також  «систему оподаткування з використанням новітніх технічних засобів» за розробкою академіка  А. Кендюхова (яка працює лише з РРО) .

          В дійсності,  згадані вище Проекти ЗУ не містять нічого спільного з «детінізацією», вони лише нівелюють суть ССО, знищують  дрібних підприємців та направлені на лобіювання   інтересів  великих корпорацій (в т.ч. виробників РРО),  торгівельних  мереж для розширення  ринку збуту, бо обіг  різко впав, що пов’язано з зубожінням громадян та зниженням їх купівельної спроможності.

         Просимо Народних депутатів України не підтримувати та не голосувати за Проект ЗУ № 6757 та № 6758, що знищують малий та середній бізнес – останню краплину легального сектору економіки, відмовитись від  скорочення використання ССО та фіскалізації  діяльності МСБ, як панацеї,   направити зусилля на «детінізацію»  суттєвих  фінансових потоків  великого бізнесу, знищення схем (які добре відомі експертам та аналітикам), легалізацію діяльності   незареєстрованих громадян (їх угрупувань), що для економіки України  принесе  суттєве  надходження до бюджету,  збільшить приріст  ВВП та привабливість для інвесторів”.

 

[Голосів: 1    Середня оцінка: 5/5]

Comments:

Напишіть відгук

Щоб відправити коментар, маєте увійти на сайт.