English version
of SME platform

Головний біль ФОП – РРО: податкові аспекти

0

5c40b658619ddЯк відомо, в силу положень Податкового кодексу України (далі – «ПКУ»), реєстратори розрахункових операцій (далі – «РРО») не застосовуються для платників єдиного податку першої групи, а також другої та третьої груп (фізичні особи-підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, в яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1 млн. гривень.

РРО та технічно складні побутові товари

Проте, продаж складних побутових приладів, наведених в Постанові КМУ від 16.03.2017 за № 231 «Про затвердження переліку груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій» здійснюється із застосуванням РРО незалежно ні від форми розрахунків, ні системи оподаткування підприємця.

На думку податківців, якщо на господарському об’єкті фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку одночасно реалізуються як товари, продаж яких має здійснюватися із обов’язковим застосуванням РРО, так і будь-які інші товари, то належним чином зареєстрований та переведений у фіскальний режим РРО повинен застосовуватись при продажу всіх наявних на господарському об’єкті товарів (Індивідуальна податкова консультація ДФС від 16.05.2017 за № 206/Ч/99-99-14-05-01-14/ІПК).

Також фіскали вважають, що винятків щодо можливості незастосування РРО для товарів, які були раніше у використанні, нормативно-правовими актами не передбачено (індивідуальна податкова консультація № 242/Ч/99-99-14-05-01-14/ІПК від 18.05.2017), це також підтверджується і поодинокими судовими рішеннями (Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 20.11.2018 у справі № 0740/902/18, Постанова Шостого апеляційного адміністративного суду у справі за № 825/1978/18 від 21.11.2018).

РРО може і не бути, але книга обліку – передовсім!

Незалежно від обов’язковості в застосуванні РРО, згідно з пп. 296.1.1 ст. 296 ПКУ фізичні особи-підприємці (платники єдиного податку, зокрема, першої та другої груп) зобов’язані вести Книгу обліку доходів (далі – «Книга»), у якій щоденно за підсумками робочого дня повинні відображати отримані доходи, навіть якщо відповідні кошти були отримані в безготівковій формі, в такому випадку приєднується банківська виписка по рахунку.

Що стосується готівкових коштів, то вони з урахуванням положень Постанови НБУ від 29.12.2017 за № 148 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» (далі – «Положення про касові операції») оприбутковуються на підставі відповідних товарних чеків, що є різновидами розрахункових документів, підтверджують факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, так повинні бути надрукованими у випадках, передбачених чинним законодавством, і зареєстрованими у встановленому порядку РРО або ж, власне, можуть бути заповнені вручну.

Слід звернути увагу на те, що розрахункові документи, зокрема чеки, накладні та інші письмові документи, які засвідчують передачу права власності на товари (послуги) від продавця до покупця, повинні видаватись покупцю таких товарів (послуг) лише на його вимогу.

На сьогоднішній день, форма та зміст товарного чеку законодавством не визначена, проте податківці в своїх роз’ясненнях рекомендують аби товарний чек мав, зокрема, такі реквізити:

(1) напис «Товарний чек»,
(2) назва та адреса господарської одиниці,
(2) номер облікової картки платника податків для фізичної особи-підприємця,
(3) найменування, кількість, вартість придбаного товару (отриманої послуги),
(4) форма оплати,
(5) порядковий номер чека, дату (день, місяць, рік) проведення розрахункової операції.

Дана позиція фіскалів обґрунтовується положеннями законодавства про захист прав споживачів.

Так, згідно з абз. 2 ч. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» під час продажу товару продавець зобов’язаний видати споживачеві розрахунковий документ встановленої форми, що засвідчує факт купівлі, з позначкою про дату продажу, а його невидача є порушенням прав споживача, проте чинним законодавством не передбачено жодних санкцій, які можуть бути накладені саме Держспоживінспекцією за невидачу товарного чеку, а ось податкова служба оштрафувати підприємця може.

Чинне законодавство України передбачає адміністративну та фінансову відповідальність за порушення під час здійснення розрахункових операцій.

Так, згідно з положеннями ст. 155-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – «КУпАП») передбачено, що за порушення порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг стягується штраф від двох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Даний штраф накладається в судовому порядку на підставі складеного інспектором державної фіскальної служби протоколу під час здійснення фактичної податкової перевірки.

Крім того, згідно з положеннями Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 № 436/95 за проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів, – у розмірі сплачених коштів.

Отже, товарний чек видається на вимогу покупця та повинен мати відповідні реквізити, про які йшлося вище, а за результатами продажу відповідних товарів за день, фізична особа-підприємець повинна вносити відповідні дані до Книги, а за неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів та витрат суб’єктами господарювання, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 51 до 136 грн.), що передбачено положеннями ст. 164-1 КУпАП.

РРО та «інтернет-банкінг»

Відповідно до роз’яснення, наданого в індивідуальній податковій консультації ГУ ГФС в Одеській області від 29.03.2018 за № 1278/ІПК/15-32-14-06-11 банківський сервіс «інтернет-банкінг» – це сучасний програмний комплекс, що дає змогу контролювати стан своїх рахунків та здійснювати банківські операції без відвідування установи банку в режимі 24 години на добу з будь-якої точки світу, де є доступ до мережі Інтернет.

Відповідно п. 1.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 за № 22, безготівкові розрахунки – це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.

Враховуючи вищевикладене, якщо суб’єкт господарювання при дистанційному продажу товару (наданні послуги) отримує кошти за такий товар (надану послугу) від споживача на свій розрахунковий рахунок, то в такому випадку дані розрахунки будуть вважатися безготівковими та зазначені розрахунки проводяться без застосування реєстратора розрахункових операцій.

РРО проти POS-терміналів

Податківці м. Києва зауважують, що при здійсненні розрахункових операцій платником єдиного податку другої групи (фізичною особою-підприємцем) в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо), обсяг доходу якого в календарному році не перевищує 1000000 гривень, застосування реєстратора розрахункових операцій не є обов’язковим при здійсненні розрахунків через мобільний платіжний термінал (для прикладу, Індивідуальна податкова консультація ГУ ГФС у м. Києві від 14.11.2017 № 2616/ІПК/26-15-14-09-13).

Застосування РРО через термінал у місці продажу

Операції з оплати вартості товару чи послуг готівкою є готівковими розрахунками, а операції з оплати товарів та послуг через відділення банку, платіжні термінали та мережу інтернет з використанням електронних платіжних засобів є безготівковими розрахунками.

Таким чином, при проведенні розрахунків у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) суб’єкти господарювання зобов’язані застосовувати РРО відповідно до положень Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – «ЗУ «Про РРО») (Індивідуальна податкова консультація ДФС України від 04.01.2016 № № 3/п/26-15-13-04-06-19).

Однак при здійсненні розрахунків через термінал використовуються банківські картки, а тому такі розрахунки хоча і є безготівковими, проте для таких операцій у силу приписів положень ЗУ «Про РРО» необхідно використовувати РРО.

Отже, якщо всі розрахунки здійснюються виключно в безготівковій формі через інтернет-банкінг, то при перевищенні ліміту в 1 млн. грн. не обов’язково використовувати РРО, інші способи оплати (POS-термінал, термінал, Liqpay) хоча і є безготівковими проте при перевищенні ліміту в 1 млн. грн. передбачають застосування РРО в обов’язковому порядку. Слід також пам’ятати, що технічно складні побутові товари повинні реалізовуватися виключно із застосуванням РРО, незалежно від того чи такі товари новими, чи ні.

[Total: 2    Average: 5/5]

Comments:

Залишити відповідь

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

kayseri escort aydın escort denizli escort çanakkale escort bursa escort