English version
of SME platform

ФОП, припинення, податкові ризики

0

Картинки по запросу taxБуває, що бізнес не приносить бажаний результат – доходи, клієнтів, задоволення… Коли так трапляється, деякі підприємці приймають рішення закритися. Але ж наявність запису в єдиному державному реєстрі про припинення фізособи як суб’єкта господарювання не гарантує відсутності претензій з боку податкової служби. Тому поговоримо, як мінімізувати негативні наслідки ліквідації ФОП.

ФОП припинив діяльність. Що з податками?

Підприємець, прямуючи до держреєстратора, іноді не замислюється, що фіскальній службі нічого не заважає провести податкову перевірку навіть при наявності запису у держреєстрі про припинення його підприємницької діяльності. Адже відповідно до пп. 78.1.7 ст. 78 Податкового кодексу України (ПКУ) підставою для початку проведення документальної позапланової перевірки платника податків є, зокрема, розпочата процедура припинення підприємницької діяльності ФОП.

У силу приписів абз. 2 пп. 65.10.8 ст. 65 ПКУ держреєстрація припинення підприємницької діяльності ФОП не припиняє його зобов’язань, що виникли під час її провадження, та не змінює строків, порядку виконання цих зобов’язань та застосування санкцій за їхнє невиконання.
ФОП відповідає перед державою всім своїм майном

Слід пам’ятати, що підприємець згідно ст. 52 Цивільного кодексу України (ЦКУ) відповідає за зобов’язаннями, пов’язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке за законом не може бути звернено стягнення. Крім того, згідно з п. 87.2 ст. 87 ПКУ джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке його майно з урахуванням обмежень, визначених ПКУ, а також іншими законодавчими актами.

Отже, за загальним правилом, ФОП несе відповідальність перед державою зі сплати податків усім своїм майном, навіть після внесення до Держреєстру запису про його припинення. ФОП можуть бути зняті з обліку в фіскальних органах, якщо буде встановлено факт відсутності заборгованості перед бюджетом зі сплати платежів, контроль за справлянням яких здійснюють дані органи. Тому слід бути добросовісним та обачливим платником податків.

Строк зберігання первинки – 1 095 днів. З якої дати?

Положення ПКУ передбачають загальний обов’язок для усіх платників податків без виключення (платник/не платник ПДВ, платник єдиного податку чи платник на загальній системі оподаткування) забезпечити зберігання документів, визначених п. 44.1 ст. 44 ПКУ, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом не менш як 1 095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи.

У випадку незабезпечення зберігання таких документів, як і ненадання відповідних документів під час перевірки, ФОП загрожує штраф, зазначений в п. 121.1 ст. 121 ПКУ, в розмірі 510 грн.
Для того, щоб визначити, з якої дати обраховувати 1095 днів для зберігання первинки, слід взяти до уваги звітні періоди, встановлені для відповідної групи платників єдиного податку.
Так, відповідно до пп. 49.18.3 ст. 49 ПКУ єдинники першої та другої групи подають декларацію протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (тобто не пізніше 1 березня кожного наступного за звітним року).

Таким чином, якщо єдинник першої або другої групи подасть декларацію в межах зазначеного строку, наприклад, 10 лютого, то з урахуванням вимог п. 44.1 ст. 44 ПКУ обчислення строку у 1 095 днів розпочнеться саме з цієї дати.

Строки проведення податкової перевірки ФОП

Внесення запису про припинення ФОП в ЄДР є підставою для проведення документальної позапланової перевірки. Для її реалізації потрібне:
1) прийняття рішення керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу про проведення перевірки;
2) направлення копії наказу про перевірку та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Документами, які завжди аналізуються податківцями, є податкові декларації (розрахунки) та первинка, яка пов’язана з нарахуванням та обчисленням податків та використовується для складення такої податкової звітності. Тому рекомендуємо підприємцям заздалегідь провести звірки за платежами та потурбуватися про те, щоб не було заборгованості зі сплати податків та ЄСВ. Якщо цього не зробити, то перевірки, швидше за все, не уникнути.

Крім того, на підставі пп. 20.1.5 ст. 20 ПКУ фіскальний орган з метою проведення перевірки ФОП має право отримувати безоплатно від платників податків, а також від банківських установ довідки та/або копії документів про наявність банківських рахунків, а на підставі рішення суду – інформацію про обсяг та обіг коштів на рахунках, у тому числі про ненадходження в установлені строки валютної виручки від суб’єктів господарювання, інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком.

Отже, банківські виписки також, як правило, досліджуються в рамках податкової перевірки. Інша справа, коли сам платник податків не надає такі документи на вимогу податкового органу.

Слід звернути увагу, що законодавство не дає чіткої відповіді щодо строку, впродовж якого може бути проведено податкового перевірку ФОП, який припинив свою діяльність. Проте податкова перевірка має охоплювати виключно 1 095 днів з дати подання підприємцем відповідної звітної податкової декларації. Іноді буває, що сам платник податків в порядку п. п. 78.2, 78.4 ст. 78 ПКУ подає заяву про необхідність проведення перевірки аби «прискорити» її проведення. Проте податківці в листі ДФС України від 28.10.2016 р. № 11397/Є/99-99-14-03-03-14 зазначають, що відсутня будь-яка норма щодо обов’язкового проведення контролюючим органом перевірки за заявою платника податків та строків для прийняття рішення про призначення такої перевірки.

Банківський рахунок ФОП під прицілом податкової

Податкова звітність та книги обліку доходів – це основні документи, які вивчаються фіскальною службою під час перевірки. Проте банківські виписки завжди є ласим шматком для податкової, оскільки з цієї інформації можна багато чого побачити, наприклад, дослідити господарські операції, які фактично мали місце. Разом з тим, можна відслідкувати, чи відповідає вид діяльності підприємця даним, що містяться в реєстрі платників єдиного податку, або чи не відбулося перевищення лімітів обсягів доходів для відповідної групи.

Податківці, озброївшись п. 85.2 ст. 85 ПКУ, цілком правомірно вимагають у ФОП в рамках перевірки документи, що належать або пов’язані з предметом перевірки, в тому числі й банківські виписки.
Більш того, у випадку ненадання інформації про стан банківського рахунку фіскали звертаються до суду в порядку, визначеному Цивільним процесуальним кодексом України (ст. ст. 348, 349). Слід зазначити, що в більшості випадків Феміда задовольняє вимогу про розкриття банківської таємниці щодо руху коштів на рахунку ФОП, навіть, якщо він вже закритий (наприклад, рішення Печерського районного суду м. Києва від 04.01.2018 р. у справі № 757/73079/17-ц, рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 22.05.2018 р. у справі № 646/3103/18). І в цьому випадку скоріш за все не уникнути штрафів та пені за усі порушення, які будуть виявлені за результатами податкової перевірки.

[Голосів: 2    Середня оцінка: 5/5]

Comments:

Напишіть відгук

Щоб відправити коментар, маєте увійти на сайт.