English version
of SME platform

БІЙ З ТІННЮ

0

Бій з тінню_фотоЦього року пильна увага бізнесу прикута до подій в банківському секторі Європейського союзу (ЄС). Адже банківська криза у Прибалтиці торкнулася багатьох клієнтів, що, у свою чергу, спричинило за собою хвилю серйозних змін до підходу оцінки бізнесу та ризиковості клієнтів-нерезидентів.

 

Прибалтійські клієнти (хтось вимушено, через втрату рахунків в банку, а хтось – граючи на випередження), масово почали відкривати корпоративні рахунки в інших юрисдикціях, однією з яких став Кіпр. Банки Кіпру отримали величезний приплив нових клієнтів і багато хто з них, незважаючи на юрисдикцію компанії, успішно приймалися на обслуговування.

 

Здавалося, проблема вирішена і, в тому числі, офшорні компанії можуть продовжувати спокійно працювати далі. Однак зміни не обійшли стороною і Кіпр.

 

Претензія OFAC

На початку травня 2018 року на Кіпр з візитом прибув OFAC (Управління з контролю за іноземними активами Міністерства фінансів США)

 

OFAC пред’явив претензію Кіпру, суть якої полягала в незадовільній роботі по контролю діяльності клієнтів, недостатній боротьбі з відмиванням коштів та фінансуванням тероризму.

 

На Кіпрі, який до приїзду OFAC залишався практично єдиним фінансовим центром ЄС, вільно відкривав рахунки офшорних компаній, банківську активність фактично було заморожено.

 

Банки зайняли очікувальну позицію: перестали відкривати рахунки новим нерезидентам, судорожно стали вивчати походження коштів вже існуючих клієнтів, запитуючи підтверджуючі документи в проміжках останніх 10 – 15 років.

 

Метушня і невизначеність тривала до офіційних рекомендацій банківського регулятора Кіпру.

 

Рекомендації банківського регулятора Кіпру

У травні банківський регулятор Кіпру розіслав розпорядження про необхідність заборони відкриття нових і закриття діючих рахунків переважної більшості офшорних компаній, а також ретельної перевірки походження коштів на клієнтських рахунках.

 

Причому, після появи інформації про приписи в ЗМІ, регулятор спростував інформацію про існування даного розпорядження як такового. Однак у червні, все-таки офіційно сформулював свою позицію – компаніям-пустушкам (shell-компаніям) місця в банківському секторі Кіпру немає, ведеться жорстка політика по боротьбі з незаконними засобами.

 

До відома, аналогічний закон, по суті закрив вхід до латвійських банків для компаній-пустушок, також прийнятий і в Латвії.

 

Нові правила банків Кіпру

Згідно з новими правилами, банки Кіпру відкривають корпоративні рахунки лише компаніям, у яких є фізична присутність в країні їх реєстрації.

 

Крім того, нерезидентна компанія повинна обов’язково здавати звітність та мати економічний зв’язок з Кіпром (кіпрські контрагенти в структурі платежів, володіння активами та ін.).

 

Фізична присутність, у тому числі, стосується компаній, зареєстрованих на Кіпрі. Важливо розуміти, що мова йде не про юридичну адресу, видану реєстратором в комплекті з пакетом документів полочній компанії. Потрібен реальний офіс з витратами на його утримання, персоналом та ін. Дана вимога банків називається «Substance» і це тільки одна сторона медалі.

 

Друга – це Конвенція MLI, до якої приєдналася і Україна, і Кіпр. Після ратифікації конвенції використання пільгового оподаткування при виплаті дивідендів (процентів, роялті) з України на Кіпр з’явиться серйозна перешкода – проходження тесту основної мети «Principal Purpose Test».

 

Інструменти для проходження цього тесту в чомусь схожі з вимогами «Substance», але мають більш глибокий та складний характер.

 

Податковим органам потрібно буде показати, що кіпрська компанія реально веде діяльність, має фізичний офіс на Кіпрі, а менеджмент – має відповідну освіту, досвід роботи та наділений необхідними повноваженнями для управління і розпорядження коштами компанії.

 

Головне пункт «PrincipalPurpose Test» – довести податковим органам, що отримуємо податкова пільга  не є основною метою діяльності структури.

 

Обслуговування нерезидентів

Ситуація була передбачуваною. Тому і я, і міжнародний департамент ЮА «Абсолют» ще у червні, на тлі прибалтійських та кіпрських подій в банківському секторі, сформував свою позицію у роботі з нерезидентним бізнесом для клієнтів.

 

Недорогі універсальні інструменти з ведення нерезидентного бізнесу залишилися у минулому. Сьогоднішній бізнес повинен бути прозорим, легальним, реальним.

 

Крім усього раніше описаного, Україну в найближчому майбутньому чекає включення в програму автоматичного обміну податковою інформацією CRS.

 

Тому, володіння компанією громадянами України має бути відповідним чином задекларовано та законно з точки зору валютного законодавства України. Компанія повинна вести реальну діяльність та нести реальні ризики, платити податки.

 

Економити можна і потрібно на податках, але тільки з обов’язковою відповідністю вимогам банківських установ, регуляторів, фіскальних органів.

 

Крім того, податки повинен платити, в кінці кінців, і бенефіціар компанії – фізична особа. І, якщо Вас не влаштовує ставка прибуткового податку в країні податкового резидентства, варто задуматися про його зміну.

Багато банків ЄС стають свого роду податковим агентом, що виявляє і попереджає схеми по ухиленню від сплати податків або ж не допускає до обслуговування клієнтів з сумнівним походженням коштів.

Частина бізнесу і раніше була готова до цих викликів. Однак, перебуваючи у постійному діалозі з клієнтами, констатую, що основна частина клієнтів не відреагувала на зміни, а зайняла очікувальну позицію в надії на чудесне та недороге рішення від свого реєстраційного агента. Але дива не було й не буде.

Підтримка Кіпру

На зустрічі з колегами з Кіпру наші точки зору співпали. Кіпр готовий всіляко допомагати та підтримувати український бізнес, надавати пільги, забезпечувати безпеку і надавати комфортні умови для ведення бізнес-діяльності. Однак й бізнес повинен відповідати новим вимогам. В першу чергу, слід оцінити вигоди від використання пільг з витратами на забезпечення життєдіяльності структури.

«Організуйте офіс, найміть кваліфікований персонал на Кіпрі, переведіть своїх співробітників з України працювати на Кіпр, забезпечте прозорість діяльності та далі користуйтеся всіма благами податкових пільг Кіпру. Так, це дорого, але на сьогоднішній день дане рішення має високі шанси довгої і успішної роботи»,  – говорить Кіпр.

На завершення

Підводячи підсумок описаних подій та нових вимог, пов’язаних з обслуговуванням нерезидентного бізнесу на Кіпрі, звертаю Вашу увагу на те, що така ж ситуація складається й в інших країнах ЄС, Європи та світу в цілому.

 

Все більше й більше країн Євросоюзу, які обслуговують корпоративні рахунки нерезидентів, вимагають підтвердження наявності інтересів в країні обслуговуючого банку, фізичної присутності офісу в країні реєстрації компанії та підтвердження наявності економічної бізнес-вигоди.

 

Країни, що залежать від США та ЄС, будуть й надалі посилювати методи боротьби з тіньовим капіталом та ухиленням від сплати податків.

 

Виходячи з вищевикладеного, зміст нерезидентної компанії тепер обійдеться значно дорожче, а процеси, пов’язані з обслуговуванням компанії та веденням бізнесу, зажадають більше тимчасових витрат та ще більш якісної підготовки. І, на жаль, для перебудови старих моделей бізнесу залишилося зовсім небагато часу.

 

Автор

Олександр Бондарчук – керуючий партнер Юридичного агентства “Абсолют”

[Голосів: 2    Середня оцінка: 5/5]

Comments:

Напишіть відгук

Щоб відправити коментар, маєте увійти на сайт.