English version
of SMB platform

Аналіз статистичних показників розвитку підприємництва в Україні у 2015 році

0

htmlimageСухий аналіз цифр, наведений нижче, говорить про те, що критерії визначення МСП в Україні, які відповідають європейським, на сьогодні мають виключно технічне значення і використовуються переважно для проведення коректного порівняння стану розвитку бізнесу в Україні з країнами ЄС. А от при розробці конкретних стимулюючих механізмів в державній політиці розвитку підприємництва малий бізнес слід відокремлювати від середнього, який має річний дохід до 50 млн євро.

 

Саме тому для середнього бізнесу вже прийнято політичне рішення про створення Експортно-кредитного агентства (ЗУ «Про забезпечення масштабної експортної експансії українських виробників шляхом страхування, гарантування і здешевлення кредитування експорту»).

 

Проте, головний принцип Small Business Act, який сповідує не лише Європа, а й увесь цивілізований світ, це – “Think first small”. На жаль, у нас стартапом малого бізнесу на державному рівні опікуються лише центри зайнятості. Неконкурентний малий бізнес в правовому полі сьогодні просто розчинився серед усіх суб’єктів господарської діяльності, тому він і працює на виживання, а не на розвиток і зростання до рівня середнього.

 

І якщо не брати до уваги ці проблеми, то невдовзі це призведе до критичного загострення соціально-економічних проблем в суспільстві.

 

Ще в Японії мене вчили, що відсутність політики – це теж політика. І що державних програм нема не тому, що нема грошей, а навпаки: грошей нема тому, що нема якісних програм.

 

Сподіваюсь на корисність аналітичної інформації для органів влади, недержавних інституцій, підприємницької громадськості, а також для студентів, які шукають для своїх курсових та дипломних робіт бодай абиякий статистичний аналіз.

 

Інформація підготовлена за даними Держстатслужби, які не враховують показники суб’єктів господарської діяльності тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим, міста Севастополя та частини зони проведення антитерористичної операції.

 

На кінець 2015 року в Україні налічувалось 1973тис. суб’єктів малого і середнього підприємництва (проти 1932тис. в попередньому році), з яких 1,63 млн. фізичних осіб-підприємців і 343 тис. юридичних осіб-підприємців.

 

htmlimageВ структурі підприємств співвідношення великих, середніх і малих підприємств дещо змінилось. Як і раніше 0,1 відсотка усіх підприємств представлено великими підприємствами. А от частка середніх підприємств зменшилась з 4,7% до 4,4%. Відповідно з 95,2% до 95,5% збільшилась питома вага малих підприємств, з яких майже 83% мають статус мікропідприємств.

 

Найбільша кількість малих і середніх підприємств традиційно зосереджена в м.Києві – 25%, Дніпропетровській – 11,2%, Донецькі – 6,8%, Харківській – 6,7%, Львівській – 5,5%, Київській – 5,5%, Одеській – 5,2% областях.

 

Слід зазначити, що кількість великих підприємств впродовж трьох останніх років значно зменшилась: з 659 одиниць у 2013 році, 497 – у 2014 році, до 423 – у 2015 році. В першу чергу це є наслідком ведення АТО і тимчасової окупації частини території східних регіонів, де здебільшого розміщувались великі промислові підприємства, та впливу загальноекономічної кризи, що лише посилилась у зв’язку з подіями воєнного характеру.

 

Впродовж 3-х років спостерігається також зменшення кількості середніх підприємств. Так, на початок 2016 року в Україні було зареєстровано 15,2 тис середніх підприємств, кількість яких зменшилась порівняно з попереднім роком на 703 одиниці (4,4%). Нагадаємо, що на початок 2014 року їх налічувалось 18тис. А в порівнянні з 2010 роком у 2015 році кількість середніх підприємств щороку зменшилась на 24%.

 

Кількість малих підприємств у 2015 році зросла на 3,2 тис. одиниць (1%) і досягла майже 328 тис.. Проте, це не можна назвати успішними здобутками, оскільки це лише незначний крок в напрямку повернення втрачених у 2014 році позицій, коли кількість малих і середніх підприємств в порівнянні з попереднім роком скоротилась на 30тис. одиниць. При цьому нинішній показник кількості підприємств малого бізнесу на 4% менший за значення 2010 року.

 

Основний позитив динаміки розвитку в категорії малого підприємництва відбувся за рахунок мікробізнесу. Так, кількість мікропідприємств у 2015р. зросла на 5 тис. одиниць (2%) і досягла 284 тис. підприємств.

 

Однак таке зростання кількості мікропідприємств частково можна пояснити певним «подрібненням» впродовж останніх років як середніх, так і малих підприємств.

Показово, що з усієї сукупності малих підприємств у 2015 році лише 44 тис, (або 1 з 10) не відносились до мікропідприємств. Це свідчить про запровадження для мікропідприємств порівняно привабливіших умов ведення бізнесу, які переважно визначаються застосуванням диференційованого підходу в застосуванні спрощеної системи оподаткування, а також більшою «гнучкістю» мікробізнесу до диверсифікації видів діяльності в критичних умовах.

 

Характерно, що кількість мікропідприємств, а відповідно і малих підприємств, щороку впродовж 5 років значно коливалась. Це ще раз підкреслює вразливий вплив змін законодавства у сфері податків і зборів на загальнообов’язкове державне соціальне страхування для цієї категорії підприємництва.

 

За видами економічної діяльності в структурі малих і середніх підприємств найбільша їх частка (27%) займалась оптовою та роздрібною торгівлею і ремонтом автотранспортних засобів, 14% – сільським, лісовим або рибним господарством, 12% – промисловим виробництвом, 9,5% – операціями з нерухомим майном, 9% – будівництвом, 8,5% – професійною та науково-технічною діяльністю, 4,5% – транспортом, складським господарством, 4,5% – адміністративним обслуговуванням, 4% – інформацією та телекомунікація ми, 2% – тимчасовим розміщенням й організацією харчування, 1% – освітою, 1% – охороною здоров’я, 1% – мистецтвом, спортом, розвагами, 1% – наданням інших послуг.

 

Із 1,63 млн. фізичних осіб-підприємців лише 307 суб’єктів, або 0,02%, за законодавчими критеріями відносились до середнього бізнесу, решта належали до малого, зокрема, мікробізнесу. Всього у фізичних осіб-підприємців працювало 660 тис. найманих працівників, з яких 28 тис – у фізичних осіб-підприємців середнього бізнесу.

 

З урахуванням 660 тис найманих працівників кількість зайнятих за категорією фізичні особи-підприємці склала 2,3 млн., або зменшилась в порівнянні з 2014 роком на 200 тис. (8%).

 

Фізичні особи-підприємці працювали переважно в сферах: торгівля та ремонт автотранспортних засобів – 55%, транспорт, складське господарство, пошта – 6,4%, інформація, телекомунікація – 6,3%, науково-технічна діяльність – 6,2%.

 

При цьому слід зауважити, що частка реалізованої фізичними особами-підприємцями продукції в загальних обсягах реалізації (включаючи і великі підприємства), зросла з 6,1 до 6,7% в порівнянні з 2014 роком.

 

Усього в сфері малого і середнього підприємництва у 2015 році було зайнято близько 6,5 млн. осіб з урахуванням фізичних осіб, або 41 відсоток усього зайнятого населення працездатного віку. Зокрема, в середньому підприємництві було зайнято понад 2,6 млн. осіб, а в малому – 3,9 млн, з яких 2,9 млн – в мікробізнесі.

 

htmlimage (1)Для порівняння на великих підприємствах було зайнято 1,7 млн. працівників (20% зайнятих на суб’єктах господарювання).

 

Таким чином, 80% усіх зайнятих господарською діяльністю (не враховуючи банки і бюджетні установи) відносяться до сектора МСП, з яких 48% – зайняті в малому підприємництві, а 32% – в середньому. Цей розподіл не змінюється впродовж 2014-2015 років.

Характерно, що на 1 малому підприємстві в середньому працювало до 5 осіб, на середньому підприємстві – 171, а на великому – понад 4000 працівників. На 5 фізичних осіб-підприємців в середньому припадало лише 2 наймані особи.

 

htmlimage (2)Отже, аналізуючи середню кількість працюючих на підприємствах відносно законодавчих критеріїв визначення категорій суб’єктів підприємництва, можна зазначити, що вирішальним стимулом розвитку малого підприємництва є спрощена система оподаткування. Разом з тим, відсутність інших механізмів державної підтримки і необхідність власників малих підприємств сплачувати ЄСВ за своїх працівників обмежує прагнення підприємств до зростання кількості їх найманих працівників до граничних меж, а також сприяє розвитку тіньового сектору.

 

Щодо виробленої продукції (товарів, послуг), то на великий бізнес у 2015 році припадало 40% загального обсягу, а на МСП (включаючи фізичних осіб) – 60%, з яких відповідно: середній бізнес – майже 38%, малий – 22%. При чому в порівнянні з 2014 роком на 2 відсотки зменшилась питома вага великих підприємств і відповідно суб’єктів середнього підприємництва – на 2 відсотки збільшилась, а частка малого підприємництва лишилася незмінною.

Розподіл підприємств за обсягом виробленої продукції у 2015 році мав наступне співвідношення: великі – 43,7% (2014 – 44,7%), середні – 39,7% (2014 – 38,2%), малі – 16,6% (2014 – 17,1%), з яких мікропідприємства – 5,1%.

 

При чому, великі підприємства мали найбільші обсяги виробництва: в промисловості – 60,2%, транспорті, складському господарстві, поштових послугах – 53%; середні підприємства: в охороні здоров’я та соцдопомоги – 72,6%, сільському, лісовому та рибному господарстві – 52,1%; малі підприємства: в освіті -53%, операціях з нерухомістю – 47,3%, будівництві – 43,2%.

 

За обсягом реалізованої продукції (товарів, послуг) на сектор МСП (включаючи фізичних осіб) у 2015 році припало 63%, відповідно, на великі підприємства – 37% загального обсягу реалізації. Зокрема, частка суб’єктів середнього підприємництва склала – 39%, а малих – 24%.

 

Якщо порівнювати з іншими країнами частку малого і середнього підприємництва в обсягах реалізації продукції (товарів, послуг), то у 2014 році в Україні вона склала 60,9%, що більше, ніж в Польщі (55,9%), Німеччині (47,1%), Словаччині (54,8%), Чехії (57,7%), але менше, ніж в Естонії, Латвії, Литві і Болгарії.

 

Співвідношення обсягів реалізації МСП юридичних і фізичних осіб виглядає як 8:1. Разом з тим, приріст обсягів реалізації МСП юридичних осіб в порівнянні з попереднім роком зріс на 28%, а фізичних осіб-підприємців – на 38%.

 

Найбільші обсяги реалізації із значним відривом від інших регіонів мали підприємства м.Києва – 39% та Дніпропетровської області – 11,2% загальних обсягів реалізації підприємствами України. Серед фізичних осіб-підприємців: підприємці м.Києва – 14,4% та Харківської області – 9,3%.

 

htmlimage (3)За видами економічної діяльності обсяги реалізованої продукції (товарів, послуг) малих і середніх підприємств розділились наступним чином: 45% – торгівля, ремонт автотранспортних засобів, 26% – промисловість, 10% – сільське, лісове та рибне господарство, 4,5% – транспорт, складське господарство, пошта, 4% – будівництво, 2% – інформація, телекомунікації, 2% – науково-технічна діяльність, 03% – охорона здоров’я, соцдопомога, найнижчий показник обсягів реалізації робіт (послуг) в сфері освіти – 0,1%, мистецтва і спорту – до 0,1%.

 

Аналізуючи фінансовий результат від діяльності підприємств, слід зазначити, що за видами економічної діяльності збиток у 2015 році отримали понад 44% великих підприємств, малі і середні підприємства – відповідно 26 і 29 відсотків. Серед промислових підприємств збитковими були 52% великих підприємств, 33% – середніх і 26% малих.

 

Одним з важливих економічних показників, який характеризує валовий випуск продукції за усіма видами економічної діяльності, є додана вартість за витратами виробництва1. Частка великого бізнесу за цим показником становить 41%, а МСП, включаючи фізичних осіб, – 59% (з яких середнього бізнесу – 39%, малого – 20%). Однак, слід відмітити, що за 3 останні роки частка МСП у ВВП зменшилась на 3%.

 

Якщо говорити про додану вартість за витратами виробництва на підприємствах, то на великих підприємствах у 2015р. вона склала 43,1%, а на малих і середніх – 56,9% (2014 – 55,8%, 2013 – 60,2%).

Додана вартість малих підприємств дещо зменшилась: з 16,9% до 15,7%.

 

htmlimage (4)Внесок фізичних осіб-підприємців в структурі ВВП у 2015 році виглядає наступним чином: в середньому підприємництві – 0,4%, в малому підприємництві – 23,9%, в мікропідприємництві – 49,2%.

 

Для порівняння питома вага в доданій вартості малого і середнього підприємництва у 2014 році: в Україні – 57,9%, Болгарії – 65,2%, Естонії – 74,8%, Німеччини – 54,2%, Польщі – 52,3%, Чехії – 55%.

 

При здійсненні структурного аналізу сектору МСП в Україні простежується великий розрив між середніми показниками в групах суб’єктів підприємницької діяльності (мікро, малого, середнього бізнесу), при чому кількісні показники гуртуються ближче до нижнього значення граничного критерію кожної групи.. Наприклад, в сукупності малих підприємств 83% належать до мікропідприємств, що робить дуже суттєвим розрив між середніми показниками малого і середнього підприємництва.

 

Отже, законодавчі критерії визначення малого і середнього підприємництва в Україні мають більш технічне значення, а ніж економічний зміст, і використовуються виключно для здійснення коректного порівняння стану розвитку МСП з країнами ЄС.

 

Тому при здійсненні якісного економічного аналізу з метою розробки конкретних механізмів державної підтримки, доцільно відокремлювати малий бізнес від середнього.

Зокрема, державна статистика також виокремлює ряд показників за розміром підприємств, групуючи великі і середні підприємства, а не середні і малі. Зокрема, це стосується рентабельності операційної діяльності, показників балансу, власного капіталу, оборотних і необоротних активів .

 

Таким чином, при формуванні державної політики розвитку МСП з метою максимального використання підприємницького потенціалу в Україні, створення умов для зростання малого сектору до наступного рівня – середнього бізнесу, інструменти стимулювання мають бути диференційовані і сфокусовані в першу чергу на мале підприємництво. Саме це покладено в основу європейського принципу “Think first small”, який в Україні застосовано лише в регуляторній політиці в рамках М-тесту.

 

Ці питання є вкрай важливими для здійснення збалансованої соціально-економічної політики і розвитку ринку праці.

Так, на кінець 2015 року в країні було зареєстровано 1,65 млн. осіб безробітних. Проте певна кількість осіб отримувала доходи як самозайняті особи і займалась незалежною професійною діяльністю без реєстрації підприємницької діяльності. Отже, з метою здійснення більш ґрунтовного аналізу ситуації в сфері зайнятості доцільно було б проаналізувати дані Державної фіскальної служби щодо діяльності само зайнятих осіб, так званого «фрілансерства», а також провести додаткові соціологічні спостереження, спрямовані на виявлення прихованого безробіття і сектору тіньової економіки, включаючи проблеми нелегального працевлаштування та поширену практику часткової зайнятості шляхом оформлення найманого працівника на неповний робочий день.

 

При цьому збільшення штрафних санкцій за порушення законодавства і зростання фіскального навантаження – не кращі політичні засоби економічного розвитку і боротьби з корупцією. А розростання державного апарату контролю і нагляду суперечить сучасним принципам дерегуляції та дебюрократизації.

 

В світлі політичного рішення щодо підвищення вдвічі мінімальної заробітної плати доцільно провести аналіз оперативних даних щодо зміни надходжень до бюджету від діяльності МСП з метою моделювання впливу на економіку країни пов’язаного з цим комплексу факторів. Це дозволить, в свою чергу, підготувати обґрунтовані пропозиції щодо удосконалення спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності і запровадження на державному рівні альтернативних механізмів стимулювання розвитку малого бізнесу з урахуванням кращої світової практики.

 

І наостанок. За даними Держстатслужби упродовж наступних 2017-2018 років планується доповнити перелік показників по середніх і малих підприємствах новими статистичними показниками, зокрема: коефіцієнт новостворених підприємств; коефіцієнт закриття підприємств; коефіцієнт плинності підприємств; а також показниками, що характеризують експортну діяльність МСП.

 

Лідія ПОПЛАВСЬКА

 

1 Додана вартість – це валова продукція підприємства (або ринкова ціна випущеної продукції) за мінусом поточних матеріальних витрат, але з включенням в неї відрахувань на амортизацію (тому що основні фонди підприємства беруть участь у створенні нової вартості виробленої продукції). Додана вартість за витратами виробництва по всіх галузях дає підсумкові показники ВВП

[Голосів: 31    Середня оцінка: 4.5/5]

Comments:

Напишіть відгук

Щоб відправити коментар, маєте увійти на сайт.